Connect with us

З життя

Неочікувані гості? Що робити без їжі? Не хвилюйся, вони самі прийдуть зі стравами!

Published

on

На днях я відвідав свого сина Олексія. Точніше, я приїхав, щоб допомогти йому. Справа в тому, що Олексій вирішив поклеїти нові шпалери і попросив моєї допомоги. Я, звісно ж, не міг відмовити сину в проханні.

Я взяв відпустку на роботі та поїхав до Олексія. Він живе за 250 кілометрів від мене. Я приїхав у середу. У нас було кілька днів, щоб усе завершити. Ми були впевнені, що встигнемо вчасно.

Першого дня ми обклеїли одну кімнату шпалерами, наступного дня – іншу. І ось одного вечора задзвонив телефон. Мій син узяв слухавку і сказав:

– Та, приїжджайте! Чудово! Буду дуже радий вас усіх бачити! Ознайомтеся з моїми новими друзями! Вони самі принесуть їжу!

Я запитав:

– Хто це?

– Гості! П’ятеро осіб! І до того часу ми маємо закінчити з обклеюванням цієї кімнати.

Я був у шоці:

Олексій! Що за гості?! У нас немає їжі! У холодильнику лише яєшня! І її на всіх не вистачить!

– Не хвилюйся так, тату! Все буде добре! Гості самі принесуть їжу! А ми маємо лише підготувати посуд і чай.

Я був дуже здивований. Я звик до іншого: що, запрошуючи гостей, потрібно купувати продукти і готувати багато їжі. Але син сказав, що у них все інакше.

У нас було достатньо часу, щоб закінчити роботу, прийняти душ і привести себе в порядок. А потім почали збиратися гості Олексія. Кожен із них приніс по дві страви. Хтось приніс борщ і вареники, хтось олів’є і пироги, хтось шашлик і салат. А Олексій просто заварив чайник, поставив мед і цукор. Виявляється, для такого випадку Олексій вже придбав одноразовий посуд.

Стіл видався розкішним. Усі із задоволенням їли, а потім пили чай. Після цього одна жінка почала співати, і ми всі підспівували. Вечір видався дуже веселим, родинним і теплим.

Після цього кожен гість забрав свій посуд, і гості розійшлися. А ми з Олексієм помили лише чашки та ложки, а тарілки просто викинули в смітник. Це зайняло не більше десяти хвилин.

Потім я запитав Олексія: хто це вигадав? А він мені відповів:

– Раніше ми теж так зустрічали гостей, як ти говориш. Але це довго і дорого. І от ми порадилися з друзями і вирішили, що збиратимемося у кожного по черзі, і кожен має принести по дві страви. А господарю лишається лише підготувати посуд і чай. Ми почали так зустрічатися, нам усім дуже сподобалося, і тепер ми завжди так робимо!

Мені теж дуже сподобалося. Я розповів про це своїм друзям і знайомим. Але їм, чомусь, не сподобалося. Дарма!

Вони навіть не захотіли спробувати такі зустрічі. А шкода, мені здається, це дуже хороша ідея.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 + 18 =

Також цікаво:

З життя15 хвилин ago

This Will Be a Whole New Life

Emily never imagined, at twenty years old, what life had in store for her. She was studying at university, deeply...

З життя1 годину ago

Alex, I’m Still Alive: A Tale of Love and Hope by the Seashore

**Liam, I’m Still Here: A Tale of Love and Hope by the Sea** “Liam, just look at this beauty!” exclaimed...

З життя1 годину ago

Every afternoon, after leaving high school, Thomas strolled down the cobbled streets with his backpack slung over one shoulder and a wildflower cradled gently between his fingers.

Every afternoon, after leaving secondary school, Thomas walked along the cobbled streets with his backpack slung over one shoulder and...

З життя2 години ago

Every afternoon after high school, Thomas strolled down the cobblestone streets with his backpack slung over one shoulder and a wildflower carefully cradled between his fingers.

Every evening, as he left the grammar school, Thomas walked along the cobbled streets with his satchel slung over one...

З життя2 години ago

Lonely School Janitor Found a Phone in the Park. When She Turned It On, She Couldn’t Believe Her Eyes

Lonely caretaker found a phone in the park. When she turned it on, she couldn’t recover for a long time....

З життя3 години ago

The Vengeance of a Scorned Woman

**The Revenge of a Scorned Woman** Anthony Smith, a physics teacher at a rural school in Cornwall, had just married...

З життя5 години ago

Hello, It’s Me – Your Granddaughter

It was my grandmother who opened the door when we knocked. “Your mothers come for you. Get your things ready,”...

З життя5 години ago

Hello, I’m Your Granddaughter

The air in the childrens home was thick with tension. “Your mums here for you. Pack your things.” They said...