Connect with us

З життя

Неочікувані гості? Що робити без їжі? Не хвилюйся, вони самі прийдуть зі стравами!

Published

on

На днях я відвідав свого сина Олексія. Точніше, я приїхав, щоб допомогти йому. Справа в тому, що Олексій вирішив поклеїти нові шпалери і попросив моєї допомоги. Я, звісно ж, не міг відмовити сину в проханні.

Я взяв відпустку на роботі та поїхав до Олексія. Він живе за 250 кілометрів від мене. Я приїхав у середу. У нас було кілька днів, щоб усе завершити. Ми були впевнені, що встигнемо вчасно.

Першого дня ми обклеїли одну кімнату шпалерами, наступного дня – іншу. І ось одного вечора задзвонив телефон. Мій син узяв слухавку і сказав:

– Та, приїжджайте! Чудово! Буду дуже радий вас усіх бачити! Ознайомтеся з моїми новими друзями! Вони самі принесуть їжу!

Я запитав:

– Хто це?

– Гості! П’ятеро осіб! І до того часу ми маємо закінчити з обклеюванням цієї кімнати.

Я був у шоці:

Олексій! Що за гості?! У нас немає їжі! У холодильнику лише яєшня! І її на всіх не вистачить!

– Не хвилюйся так, тату! Все буде добре! Гості самі принесуть їжу! А ми маємо лише підготувати посуд і чай.

Я був дуже здивований. Я звик до іншого: що, запрошуючи гостей, потрібно купувати продукти і готувати багато їжі. Але син сказав, що у них все інакше.

У нас було достатньо часу, щоб закінчити роботу, прийняти душ і привести себе в порядок. А потім почали збиратися гості Олексія. Кожен із них приніс по дві страви. Хтось приніс борщ і вареники, хтось олів’є і пироги, хтось шашлик і салат. А Олексій просто заварив чайник, поставив мед і цукор. Виявляється, для такого випадку Олексій вже придбав одноразовий посуд.

Стіл видався розкішним. Усі із задоволенням їли, а потім пили чай. Після цього одна жінка почала співати, і ми всі підспівували. Вечір видався дуже веселим, родинним і теплим.

Після цього кожен гість забрав свій посуд, і гості розійшлися. А ми з Олексієм помили лише чашки та ложки, а тарілки просто викинули в смітник. Це зайняло не більше десяти хвилин.

Потім я запитав Олексія: хто це вигадав? А він мені відповів:

– Раніше ми теж так зустрічали гостей, як ти говориш. Але це довго і дорого. І от ми порадилися з друзями і вирішили, що збиратимемося у кожного по черзі, і кожен має принести по дві страви. А господарю лишається лише підготувати посуд і чай. Ми почали так зустрічатися, нам усім дуже сподобалося, і тепер ми завжди так робимо!

Мені теж дуже сподобалося. Я розповів про це своїм друзям і знайомим. Але їм, чомусь, не сподобалося. Дарма!

Вони навіть не захотіли спробувати такі зустрічі. А шкода, мені здається, це дуже хороша ідея.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 + вісім =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Я отказалась стать жертвой ради чужого отдыха и превратилась в изгоя

Сегодня я хочу записать в дневник историю, которая давно давит на сердце. Меня называют жадной, бессердечной, хотя я просто устала...

З життя6 хвилин ago

Почему я отказалась отдать свой дом для чужого отдыха и стала изгоем

Стоит ли жертвовать собой ради чужого отдыха: как я отказалась пускать сватов бесплатно в дом у моря — и стала...

З життя8 хвилин ago

Когда мама решилась отдать дом, о чём она думала?

Моё сердце сжималось от боли и бессилия, пока я говорила с мамой по телефону. Я сидела на кухне, уставившись в...

З життя13 хвилин ago

Между любовью к мужу и его преданностью матери

Я любила мужа, а он был предан лишь матери. Мы с Таней дружили с самого детства, вместе окончили школу и...

З життя1 годину ago

Свекровь сорвала свадьбу, оклеветав меня: «Она вернулась к своему бывшему»

Морозным вечером, когда за окнами метель срывала последние клочки счастья, Алёна сидела у подоконника, сжимая в дрожащих пальцах исписанный листок....

З життя1 годину ago

Свекровь разрушила нашу свадьбу, оклеветав меня: «Она ушла к бывшему»

Февральским вечером, когда за окнами вьюга вымещала злость на голых деревьях, Катерина сидела у подоконника, сжимая в пальцах смятый лист....

З життя1 годину ago

Разве я стала чужой?

Сегодня мне было особенно тяжело. Стоял на пороге дома своего сына, Дмитрия, и не верил, что придётся просить, чтобы войти....

З життя2 години ago

Я любила мужа, но его сердце принадлежало матери

Я любила мужа, а он всю душу отдавал лишь матери. Мы с Таней дружили с первого класса, а потом поступили...