Connect with us

З життя

Так, я взяла гроші за догляд онуків влітку — пенсія не безмежна!

Published

on

На літо я попросила гроші на утримання онуків. Моя пенсія не безмежна!

Цього року сваха заявила, що не буде дивитися за внуками під час канікул. Невістка з зятем ціле літо працюють, тож немає кому доглядати за синами. Відпустка цього року їм навіть не світить.

Матір невістки попросили взяти онуків хоча б на тиждень, та вона різко відмовилася:

— Я не візьму на себе таку відповідальність!
Онуки вже школярі. Яка там відповідальність? Нагодувати, випустити у двір пограти — й усі турботи. Це ж не немовлята, яким треба підгузки змінювати, пелюшки прати і на руках носити цілий день.

Наприклад, мій син взагалі виріс у селі. Я його з малих років відправляла на канікули до бабусі. Тоді всі діти росли в селах, а батьки працювали. І ніхто не думав про відповідальність, бо часи були інші.

У результаті син зателефонував мені і почав плакатись, що у них безвихідна ситуація.

— Тоді вони весь день сидітимуть закриті у квартирі, — зітхнув він.
— Ну, я можу їх взяти до себе на дачу, — відповіла я.
— Серйозно? Мам, ти нас дуже виручиш.
— Мені нескладно. Тим більше не хочу, щоб внуки все літо в чотирьох стінах провели.

Невістка, звісно, теж зраділа моїй ініціативі. У нас із нею стосунки далеко не хороші, але це дрібниці. Проте я одразу сказала сину:

— Тільки ось фінанси на їх утримання мені дасте, бо пенсія в мене не безмежна.

Він здивувався. Як і його дружина. Вони, мабуть, думали, що я все літо дітей сама утримуватиму. Вони хоч уявляють, яка в мене пенсія? Це ж нереально!

— І скільки тобі потрібно грошей?
— Не мені, а онукам. Приблизно 10 000 на кожного в місяць.

Невістка єхидно усміхнулася. Відвела сина вбік і почала йому щось нашіптувати. Тільки відстань не розрахувала — я все чула.

— Мені доведеться віддати їй половину зарплатні! — обурилася невістка.
— І що? Ти бачиш інший вихід?
— Може, в табір?
— А ти дізналася ціни? Нам дві зарплатні доведеться віддати! До того ж, діти для табору ще малі. Гроші мама не собі просить, а щоб годувати дітей і розважати. Сама знаєш, як зараз все дороге.
— Твоя мама могла б і не називати такі суми. Вона ж знає, що у нас іпотека. Та й я тільки нещодавно на роботу вийшла. Не по-людськи вона вчиняє.

— А твоя по-людськи? Не захотіла навіть тиждень з внуками сидіти, а моя на ціле літо готова їх забрати! — не витримав син.

Отже, син підтримав мене. Вони дали мені гроші на все літо і поїхали. Невістка так скаржилася на проблеми з грошима, але 60 000 десь знайшла.

Ми з внуками дуже класно провели літо. Їм нічого не бракувало. І солодощі купувала, і іграшки, і навіть дещо з одягу.

До нас у село щонеділі приїжджає чоловік на машині, який продає іграшки. Ну як я могла їм відмовити? Там різні дрібниці продаються, але грошей вони вартують.

Батьки приїхали за дітьми в останні дні серпня. І знаєте, що найцікавіше? Невістка вирішила, що я повинна скласти звіт, на що витратила гроші.

— Вибач, люба, але я всі покупки не записувала.
— Ну раз ви вимагали гроші, має бути й звіт. А раптом ви всю суму на себе витратили? — обурилася вона.
— Тобто ти такої думки про мене, так?
— Ну просто я не знаю, на що можна витратити 20 000 в місяць, якщо овочі та фрукти свої. Особливих розваг на дачі немає. Огірок в рот встромили і гуляти відправили, а гроші собі в кишеню!

— Як ти можеш так говорити про мене! Ти хоч би спитала, чим діти харчувалися весь цей час? Жодного дня без м’яса! І в місто ми їздили майже що вихідних на атракціони кататися, а це не три копійки коштує.
— Ну не вірю я, що ви все до копійки витратили.
— Ще й моя пенсія до ходу пішла, якщо тобі так цікаво. Можеш дітей спитати, що я їм купувала, а чеків у мене немає — треба було одразу попередити, я б зберегла.

Мені дуже шкода, що син цього всього не чув. Я не хотіла його втягувати в конфлікт, бо вони б точно посварилися з дружиною.

Невістка всі витрати рахує і думає, що я збагатилася. Я могла б і не брати грошей, тоді б діти точно бігали з огірком в зубах і морозиво б купувалося раз на тиждень. Такі канікули вона хотіла? Наступного року влаштуємо!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 2 =

Також цікаво:

ES33 хвилини ago

El folder que mi hijo guardó para hundirme

La tarde que mi vida se partió en dos no tenía nada de especial. Había salido del taller más temprano,...

ES53 хвилини ago

Jude no existe

Siempre fui Hugo, el que arreglaba carros en el taller de su tío en El Paso, no el “quarterback” que...

З життя1 годину ago

“Who did you bring into my home?” my wife gasped. “We agreed your kids from your first marriage wouldn’t live with us.”

**Wednesday, 14th March** An ordinary Wednesday, not a Saturday. I stood in the hallway and watched the two lads with...

EN3 години ago

I Left My Bride at the Altar — and Drove Straight to the Lighthouse

I left My Bride at the Altar — and Drove Straight to the Lighthouse The wind off Sheepscot Bay was...

FR3 години ago

Parfois, un morceau de papier peut déchirer une vie. Le mien tenait dans une enveloppe banale, glissée sous ma porte par une main anonyme, un matin d’août étouffant à Bayonne. L’Adour charriait des odeurs de vase, et la chaleur rendait les rues du Petit Bayonne collantes. Ce bout de papier, un simple devis, m’a glacée plus sûrement qu’un vent d’hiver. Il était adressé à ma mère, Colette, et détaillait le coût d’une pierre tombale. Une pierre tombale. Pour elle. Vivante.

Le document n'était pas sollicité par elle, mais par ceux qui se prétendent ses enfants. Ceux qu'elle a élevés, nourris,...

FR4 години ago

Le phare de la Roche-Noire

La lumière s’est éteinte dans le restaurant au moment même où je posais la main sur la bouteille de champagne...

З життя4 години ago

A Fated EncounterHe didn’t know then that this chance meeting would unravel a secret buried for thirty years.

—Mary…—John looked at his wife and let out a heavy sigh.—I’m sorry, but this year’s trip to the seaside will...

FR5 години ago

Rien que pour toi

Pendant vingt-neuf ans, j’ai pensé que ma sœur était juste douée pour le ménage. Qu’elle aimait repasser mes chemises, préparer...