Connect with us

З життя

В обідню перерву збігала на манікюр до перукарні

Published

on

Прибігла я під час обіду до салону краси у Києві зробити манікюр. Поруч, у сусідньому кріслі, сиділа струнка гарненька дівчина, років із тридцять, судячи з говірки — наша, укладала волосся й щось емоційно розповідала. Через гул фена вона говорила голосно — мимоволі прислухалась…

Історію я підхопила на півслові, тож і почну з середини, вибачте.
«Усе думала, що їй подарувати на день народження! Ну все в неї є, нічим не здивуєш, вона ж і красуня, і сама собі все купить — адже юрист. Ми дружимо вже сім років, ще з університету, скільки всього дарували. Ну не шарф же знову, а хочеться чимось порадувати. Ось що б ти подарувала людині, у якої все є, Яринко?» — звернулась вона до майстрині. Та задумалась: «Може, набір кремів? Завжди знадобиться…»

«Ось саме, Яринко! І блукаю я центром, тут поруч, коли раптом натрапляю на магазин — такий гарний, наче «Лелека та Троянда». Заходжу — там і білизна, і різні принади для особистого життя. Все дуже стильно. І вирішила: куплю їй набір ароматних кремів, бо хоч вона й юрист, а з коханням якось не складається. А пахучі креми приваблюють, знаєш! Та не тут-то було. У магазині до мене підскочив хлопець із Одеси — красень, вислухав про креми й висипав на стіл зовсім інші штуки.

Не питай, Яринко, як ми від кремів дійшли до цього… Сама не розумію. Одним словом, затуманив мені голову та переконав купити… фалоімітатор!»
У салоні затихло. Ярина вимкнула фен і промовила: «Зараз нанісу олію на кінчики…» Моя майстриня вийняла шнур з сушарки для нігтів: «Досхнуть самі». Усі зібрались ближче — кімната ж невелика, я підсунула стілець.

«Мені одразу сподобався той великий, бузковий, з купою функцій. Одеський продавець показав, як працює. Ну, повітри ним помахав, звісно. Трохи голосно дзижчить, але в цілому — супер. Багато режимів». У салоні вже ніхто не вдавав, що працює — всі затаїли подих.

«До нього йшла оксамитова коробка та товстенна інструкція, — продовжувала дівчина. — Купила, назвала Барвистий Юрко, перев’язала рожевими стрічками, заплющила очі й подарувала. Думаю, нехай буде що буде.

Подруга зраділа. Ніколи такого не бачила! Привезла додому. Іде через «зелений коридор» — попросили сумку на сканер. Митник суворо: «Що там? Годинкник? Breguet чи Ulysse Nardin? Турбійон?» А на коробці — назва виробника. «Щось нове?» — він насупився.

Подруга збентежилась: «Ні… це… побутова техніка», — прошепотіла.
«Яка ще техніка?» — гримнув він. «Чайник? Бігуді? Відкривайте!»
Що робити — відкрила. Усі оживились. Митник почервонів. Черга позаду витягнула шиї. Барвистий Юрко справив враження!

«Просвітите його!» — не відступав митник. Дістали з коробки. Він урочисто поплив стрічкою. І раптом — жах! — Юрко, мабуть від вібрації, ожив і весело задзвенів! Крутився, вигинався, блимав світлодіодом… «Що це? Заберіть!» — скрикнув митник.

Червоніючи, вона ледь проштовхнулась крізь натовп із напіввідкритою коробкою, де Юрко стирчав бузковим носом. А позаду вже шепотів хлопець: «Нащо він вам? Я жужжатиму краще…»

«Не підвести вас?» — пропонував інший пасажир. «Мій водій чекає… укладайте його, я почекаю».
Пригоди Юрка на цьому не скінчились.

Подзвонила через два дні: «Твій Юрко не працює!» Образилась я: «Може, імпотентом став? Лежав без справи місяцями — забув, як це». Порадила віднести до майстра Славка — він і холодильники лагодить, і люстри вішає.

Прийшла до Славка. Він оживився: «Залиште на пару годин… А ви така гарна — може, ще щось поламалось вдома? Заїду!»
Поки Юрка лагодили (виявилось — потрібен інший переходник), подруга обзавелась кужею шанувальників. А Юрко так і лишився недоторканим.

У салоні задумались… Зашумів фен, сушарки — всі повернулись до справ.
«А де, говориш, той магазин?» — тихо запитала одна з клієнток…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 + 4 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

Lonely Housekeeper Finds a Phone in the Park. When She Turned It On, She Couldn’t Believe Her Eyes

A lonely caretaker found a phone in the park. Turning it on, she was left speechless for a long time....

З життя19 хвилин ago

Lady Hoffman Turned Her Gaze Once More Toward the Side Window

Mrs. Hartwell turned her gaze once more toward the side window. The car glided slowly through the honking streets of...

З життя1 годину ago

Lady Hoffmann Turned Her Gaze Once More Toward the Side Window

Mrs. Whitmore turned her gaze once more toward the side window. The car crept slowly through the honking city, but...

З життя2 години ago

As Katya settled the bill, Sergei slipped away. Just as she began to organise her shopping, he made his exit. Stepping outside, Katya stumbled upon Sergei, who was leisurely smoking a cigarette.

While Emily paid at the till, George drifted away. As she began stacking groceries into bags, he slipped out entirely....

З життя2 години ago

Moving Men Delivered Furniture to a New Apartment and Were Stunned to Recognize the Owner as a Long-Lost Pop Star

The movers arrived at the new flat with the furniture and nearly dropped their boxes when they recognized the woman...

З життя3 години ago

Hanna Vasylivna, this girl must continue her studies. Bright minds like hers are rare—she has a true gift for languages and literature. You should see her work!

“Miss Hannah, you must let the girl continue her studies. Bright minds like hers dont come along often. She has...

З життя3 години ago

My Stepson Defied That Saying: Only Real Mothers Deserve a Seat at the Front!

My stepson challenged that old saying: only real mothers belong in the front row! When I married my husband, James...

З життя3 години ago

Anna, Your Daughter Should Keep Studying – She Has a Rare Gift for Languages and Literature. You Should See Her Work!

Oh, Annie love, you really must let that girl keep studying. Bright minds like hers dont come along often. Ive...