Connect with us

З життя

«Як я опинилася на орендованій квартирі, поки в моїй живе колишня сноха з новим чоловіком…»

Published

on

Я дозволила синові з родиною пожити в мене. А тепер сама мешкаю на орендованій, поки в моїй квартирі живе колишня невістка з іншим чоловіком…

— На останній нараді директор навіть не став прикидатися: «Ради у мене дві — або шукайте роботу, або моліться на диво», — розповіла Оксана, втомлено кидаючи сумку біля столу. — Я все розумію… тільки де зараз цю роботу знайти?

У кабінет вона увійшла з камінним обличчям. Усередині вже давно стискалося від тривоги. Справи фірми йшли до дна — це було очевидно, але все ж сподівалася, що якось, авось, витягнуть. А тут — вирок. Оксані робота була потрібна, як повітря: двоє дітей, аліментів — нуль, батьки — літні люди, яким більше потрібна допомога, ніж вони можуть її дати.

Резюме вона розсилала, як на конвеєрі, знайомих обдзвонювала, інтернет штудірувала день і ніч. Іноді сміялася разом із колегами: «Наші думки на роботі — тільки про те, де ще попрацювати». Хтось встиг уже прилаштуватися, хтось пішов у нікуди.

— Якщо зовсім притисне — іди до нас у гіпермаркет, — кивнула їй знайома з сусіднього відділу. — Зарплата нормальна, графік гнучкий. Я замолю словечко.

Раніше такі пропозиції викликали в Оксани тугу та жах. Зараз — хоч якийсь варіант. Хоч щось.

Важкі думки перервав зітхання. Оксана обернулася: біля вікна стояла Надія Степанівна — бухгалтер з величезним стажем, літня, стримана, майже ніколи не скаржилася.

— Надіє Степанівно, що ви? — Оксана схопилася. — Ви через скорочення? Та ви ж вже на пенсії, вам хвилюватися менше всіх треба. Я зараз чаю поставлю, у мене млинці лишилися. Посидимо, поговоримо.

— Відпочивати мені, мабуть, під мостом доведеться, — гірко видихнула жінка.

— Як під мостом? У вас же квартира, син дорослий, ви з ним не живете…

— Квартира є, тільки не для мене. Я тепер на орендованій. Дванадцять тисяч на місяць — і це ще пощастило.

Виявилося, що в Надії Степанівни справді була двокімнатна, яку вона з сином приватизувала ще років двадцять тому. Після його весілля пустила молодих до себе, а потім — все завертілося. Невістка була вагітна, прописали її, потім — дитину. Свекруха терпіла, скандали, крики, синові ніде було ночувати — тікав до друзів. Все звали на гормони невістки, на «перехідний вік» у родині.

А через рік — друга вагітність.

— Я не витримала. Виїхала, — зітхнула Надія Степанівна. — Зняла однушку. Думала — на час.

Але «час» тягнувся роками. На Новий рік прийшла з подарунками — а там на две— А там на дверах у під’їзді висить список боржників — за її ж квартиру, яку вона вже роками не бачила.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 2 =

Також цікаво:

ES35 хвилин ago

**Trece años y una foto borrosa**

Mi nombre es Julián Ramírez. Tengo trece años. Trabajo desde los once en el taller de mi tío Chava, en...

BG45 хвилин ago

Не го написах, за да ме харесат

Нощната смяна в Трето районно в Пловдив е като да чакаш влак, който винаги закъснява. Седнал съм на дежурство, пред...

BG2 години ago

Миражът в снега

Седях в ресторанта на хотела в Боровец, когато тя влезе. Не че я познавах. Просто беше трудно да не я...

PT2 години ago

A metade que ficou na lata

A dona Irací estava debaixo do sol de Salvador, escolhendo tomate na barraca da Dona Zefa, quando o neto puxou...

BG2 години ago

Грамотата от 1978-ма

# Грамотата от 1978-ма Четиридесет и осем години стоях зад този клавирен инструмент. Не искам да кажа пиано — то...

EN3 години ago

She Called the Cops on Me Over Grandpa’s Drill

The day my sister called the police on me, my mother's voice on the phone was a wreck. Not crying...

PT3 години ago

O menino da Hilux preta

Eu tava terminando meu turno no posto da XV de Novembro, em Curitiba. Já passava das sete e meia. O...

BG3 години ago

Заглавие: Барманът видя всичко

Барманът видя всичко Работя като барман в квартално заведение във Варна от шест години, но тази вечер за пръв път...