Connect with us

З життя

«Хотіли допомогти сусідці, а отримали донос. Це така вдячність?!»

Published

on

Колись ми просто хотіли допомогти сусідці, а натомість отримали донос. Хіба це подяка?!

— Недавно до нас додому завітав соціальний працівник, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не забезпечуємо їм гідних умов. Оглянув хату, зазирнув у холодильник, поговорив із дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати, і пішов. Але досі не розумію — хто й навіщо це зробив?

Оксана та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну доньку. У сім’ї лад, діти доглянуті, чемні, добре вчаться. Ні в школі, ні в садочку ніхто не скаржився. Та й самі малята на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла ззовні. Та від кого?

Відповідь знайшлася несподівано. Через тиждень Оксана побачила у дворі Євгенію — онуку їхньої літньої сусідки, бабці Ганни. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Євгенією посварилися під час першої ж зустрічі. Відносини так і не склалися, з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.

З бабою Ганною у Оксани та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Старочка раділа, коли поруч із нею оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Тарасиком, коли Оксані треба було вийти. А Оксана й Богдан, у свою чергу, допомагали бабці з покупками, приносили ліки, вивозили літом на дачу.

Коли баба Ганна захворіла, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, варила, стежила за її станом. Так, соцпрацівник теж навідувався, але від нього було мало користі. Родичів у старочки, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїздив, не цікаввся.

— За вісім років я жодного разу не чула про її дочку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була власна сім’я. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді сама запропонувала бабці знайти її рідних, безперечно, налагодити зв’язок.

Ганна зі смутком продиктувала контакти. Оксана знайшла її дочку Марію й онуку Євгенію у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати в тяжкому стані, їй дуже потрібна підтримка.

Ганна зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє дочка бувала, коли Євгенії виповнилося лише сім. Тоді вони жорВони жорстоко посварились — Марія хотіла продати мамину хату, а бабуся відмовила, і з того часу донька зникла з її життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − 5 =

Також цікаво:

З життя17 хвилин ago

Кулінарна сенсація: як легенда високої кухні засяяла в простому ресторані

Зірка серед тіней: як у звичайній закусочній розкрилася легенда української кухні Вона увійшла до залу майже непомітно. Невисока жінка у...

З життя20 хвилин ago

ЯК Я ЇЇ НЕНАВИДІВ…

Трохи пом’ятий лист лежав у шухляді її столу — поруч із заявою про звільнення. Дивне відчуття пройняло груди: ніби цей...

З життя26 хвилин ago

Секреты семьи: кража счастья и распад брака

Тень воровства: как семейные тайны разрушили брак В полумрачной хрущёвке на окраине приморского городка Приморск, где солёный ветер с Финского...

З життя1 годину ago

«Я все розумію… але й ти мене зрозумій»: правда, що зруйнувала ілюзії

«Я все розумію… але й ти мене зрозумій»: правда, яка зруйнувала ілюзії Того дня Марія, як завжди, готувала обід —...

З життя1 годину ago

День, коли не болить, але ниє

Один з тих днів, коли не боліло — але нудьгувало. На зупинці біля старого ринку у Кропивницькому стояла жінка. Курила,...

З життя1 годину ago

«Хватит хватать — Марина закрыла двери для незваных гостей»

«Да ну, это же полный бред!» — Валентина захлопнула дверь перед носом незваных гостей, превративших её дом в бесплатный хостел....

З життя2 години ago

«Ти годував мене обіцянками, а він — вечерею»: як герой втратив усе

24 березня. Щоденник. Сьогодні був дивний день. Як завжди, метався по кухні, немов кішка на розпеченому даху. Переставляв солонку, поправляв...

З життя2 години ago

Счастье после разрыва: как дети не мешают любви

В узких улочках провинциального городка Светлогорска, где метель воет, будто плачет о несбывшихся надеждах, не каждая женщина уберегает семейное счастье...