Connect with us

З життя

Ваша свекруха дає вам місяць на виселення!

Published

on

“Ти маєш покинути мій дім за місяць!” — оголосила свекруха.

У нас із Ярославом усе було як у казці: два роки разом, а потім — рішення одружитися. Я завжди добре ладнала зі свекрухою, Оленою Миколаївною. Вона здавалася мені доброю й мудрою жінкою, чиї поради я цінувала, а думку поважала. Я гадала, що мені неймовірно пощастило: свекруха не лізла у наше життя, не докоряла, а її тепле ставлення до мене гріло серце.

Весілля повністю оплатила Олена Миколаївна. Мої батьки, на жаль, не могли собі дозволити великих витрат через фінансові труднощі й обмежилися скромними витратами. Святкування пройшло чудово, і я була впевнена, що попереду нас чекає щасливе спільне життя. Та відразу після весілля, коли ми ще не встигли оговтатися від свята, свекруха викликала нас на серйозну розмову. Її слова пролунали, як грім серед чистого неба.

“Діти, я виконала свій обов’язок,” — почала вона, дивлячись на нас із холодною рішучістю. — “Я виховала Ярослава, дала йому освіту, допомогла одружитися. Тепер ви — сім’я, і не ображайтеся, але у вас є місяць, щоб з’їхати з мого дому. Пора вам самотужки вчитися долати життєві труднощі. Так, спочатку буде важко, але ви навчитеся бути ощадними, знаходити вихід із складних ситуацій. А я… я заслужила нарешті жити для себе.”

Вона зробила паузу, а потім продовжила, ніби забивала останні цвяхи в труну наших сподівань:
“І не розраховуйте на мене, коли справа дійде до онуків. Я віддала всю себе синові, і сил на виховання дітей у мене більше немає. Ви завжди будете жданими гостями в моєму домі, але я — бабуся, а не нянька. Прошу, не судіть мене суворо. Ви зрозумієте, коли самі доживете до моїх літ.”

Я стояла, немов приголомшена. Усередині мене клекотів вихор емоцій: образа, гнів, безпорадність. Як вона могла так вчинити? Олена Миколаївна буде насолоджуватися життям у своїй просторих трьохкімнатній хаті в центрі Львова, а ми з Ярославом змушені будемо ютитися в орендованій квартирі, рахуючи кожну гривню. А найжахливіше — Ярослав має частку в цьому домі! Чому ми повинні з’їжджати? А що до онуків… Хіба не всі бабусі мріють няньчити малюків, проводити з ними час, пестити їх? Але наша свекруха, схоже, була винятком.

Я чекала, що Ярослав обуриться, заступиться за нас, але натомість він… погодився із матір’ю. Без жодного слова протесту він одразу взявся шукати оголошення про оренду квартир і підробітки, щоб забезпечити нам нове житло. Я була в лютості. Мої батьки не в змозі нам допомогти, але чому ж свекруха, яка стільки років здавалася такою турботливою, раптом виявилася такою безсердечною егоїсткою?

Кожного дня я проганяла її слова в голові, і щоразу вони боліли сильніше. Як можна так просто викреслити нас із свого життя? Невже всі її добрі усмішки й теплі слова до весілля були лише маскою? Я почувалася зрадженою, а думка про те, що нам доведеться починати все з нуля в чужому помешканні, наповнювала мене розпачем. Ярослав, навпаки, був сповнений рішучості. Він казав, що це наш шанс довести, що ми впораємося, що ми — справжня сім’я. Але як я могла думати про майбутнє, коли все, що вважала надійним, розпадалося на очах?

Життя іноді навчає нас жорстоких уроків: найглибші розчарування приходять від тих, хто казав, що кохає. Але саме ці випробування показують, хто насправді вартий бути поруч. Іноді треба втратити опору, щоб навчитися стояти на власних ногах.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + десять =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

«Как слова второй свекрови изменили мою жизнь»

«Теперь у меня вторая свекровь, Тамара Григорьевна» — эти слова перевернули мою жизнь. В тихом городке под Краснодаром, где по...

З життя14 хвилин ago

Звуки дзвінка о 7 ранку: несподівані гості перевертають мій світ

Ось тобі адаптована історія: Вчора о сьомій ранку в мене подзвонили у двері — свекруха з племінником знову вриваються в...

З життя15 хвилин ago

Чому моя 32-річна незаміжня сестра вважає, що квартира належить тільки їй — звертаюсь за вашою допомогою та порадою

У невеликому містечку під Черніговом, де старі каштани нашіптують історії минулого, моє 37-річне життя затьмарене сімейною суперечкою, що розриває мені...

З життя18 хвилин ago

Моя роль у сім’ї — це не обслуговування свекра.

Коли свекруха, Марія Степанівна, вийшла на хвилинку з кухні, мій свекор, Василь Іванович, обернувся до мене й наказав: «Ганно, йди...

З життя1 годину ago

Чому моя сестра вважає, що мамина квартира повинна бути тільки її: шукаю поради та підтримки

**Щоденник Наталії** **Розділена сім’я** У невеликому містечку під Вінницею, де старі каштани шепочуть про минуле, моє життя у 37 років...

З життя1 годину ago

Моя втома від щоденних обідів для дочки з дітьми

У невеличкому містечку біля Черкас, де старі подвір’я тонуть у вишневих садках, моє життя у 60 років перетворилося на безкінечний...

З життя1 годину ago

Побег с ребенком: как я мысленно готовлюсь оставить мужа и его семью позади в этой деревне.

Уже мысленно сложила сумку с самым необходимым, чтобы сбежать с сыном от мужа и его родителей из этой глухой деревни....

З життя1 годину ago

Ранковий ритуал мами о 5:30

Мамине ранок о пів на шосту Минулої суботи ми з моїм чоловіком, Тарасом, прокинулись о пів на шосту, ніби нас...