Connect with us

З життя

Как «отдых» у свекрови превратился в тихую революцию

Published

on

«Отдых» у свекрови закончился маленькой революцией

Меня зовут Татьяна. Мне тридцать пять, я замужем за Дмитрием, у нас двое детей. С детства я была непоседой — в садике собирала детей на зарядку, в школе вертелась как юла, а в институте меня знал весь курс. Энергии у меня — хоть отбавляй, наверное, от бабушки Любы переняла, у которой каждое лето в деревне пропадала. Грязи не боялась, работу любила.

С Димой познакомилась на субботнике — он один из немногих пришёл убирать сквер. Вместе мешки таскали, разговорились, потом в кино сходили. Так и закрутилось. Через год он на колено встал, я сказала «да».

Сначала жили у моих, потом ипотеку взяли. Родился сын — вылитый отец, а через два года дочка. Дима вкалывал без устали, но дома помогал, ни разу не ныл. А я стала выдыхаться. Дети — это счастье, но и ночи без сна, и усталость, и тревога. Муж заметил и предложил съездить к его матери в деревню. Я обрадовалась — вспомнила бабушкино лето. Думала, отдохну.

Димка нас довёз, свекровь Мария Ивановна встретила с караваем, стол накрыла. Дети на веранде заснули, мне постелила в горнице. Вроде бы всё хорошо. Но утром, едва солнце встало, меня подняли криком:

— Небось дрыхнешь, барыня? Подъём! Корова не доится сама!

Глянула на часы — пять утра. Встала как варёная. Хотела умыться, но свекровь цыкнула:

— Потом умоешься, всё равно перепачкаешься!

Промолчала, переоделась, пошла в хлев. Она ворчала: «городская», «белоручка», но когда я ловко взялась за ведро и подоила корову быстрее неё — притихла. Потом свиней накормила, руки помыла и говорю:

— Помогать не отказываюсь. Но дайте мне делать по-своему.

— Делай, коли умеешь, — буркнула она.

И я взялась. Огород прополола, грядки перекопала, забор покрасила, молоко и овощи соседям продавать наладила, даже компостную яму вырыла и трубы для канализации затеяла — старый туалет давно просился под снос. Когда траншею копали, свекровь ахнула:

— Это ещё что за самодеятельность?!

— Мама, вы же сами говорили, что вода еле течёт. Вот и будет удобно.

Тут она не выдержала, тайком сыну позвонила:

— Дима, приезжай, забирай свою жену. Совсем меня замучила!

— Чего случилось?

— Приедешь — увидишь.

Когда я вошла, она быстро телефон спрятала и бормочет:

— Молитву читаю, дочка…

— Ладно. Потом банки стерилизовать будем. Огурцы собрала, закатаем. Завтра вишню, потом яблоки. С соседом уже договорилась.

Свекровь только вздохнула. А я с новыми силами продолжала хозяйство обустраивать.

Через неделю приехал Дима. Его мать бросилась к нему:

— Забирай её! Больше не могу! Она как заводная — с утра до ночи крутится! Я не отдыхаю, а сама её прошу меня пожалеть!

Дима только руками развёл:

— Мам, ты же хотела помощницу. Вот тебе и помощница.

Когда уезжали, свекровь даже слезу пустила — не от грусти, а от усталости. Я пообещала на выходные заехать.

— Не торопись, — буркнула она, хлопнув дверью машины.

А потом, думая, что никто не слышит, повернулась к дому и пробормотала:

— Лучше бы, как все нормальные невестки, сериалы смотрела…

Но я знала: теперь она меня уважает. И, может быть, даже немного побаивается.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 2 =

Також цікаво:

З життя35 хвилин ago

Несподіване рішення

Рішення зріло несподівано Соломія з матірю жили самітньо. З дитинства дівчинка не памятала батька, він ніби розтанув у тумані. У...

З життя38 хвилин ago

Самотність після втрати

ВДОВЕЦЬ Тарас закохався у Соломію ще зі школи. Маленька, тендітна, з розсипом рудих веснянок на носику. Саме такою він побачив...

З життя1 годину ago

Невдача онука: спадок, який став тягарем

Хвору бабусю зсунули на дожиття онукові. А коли дізналися, що в неї є ще й заповіт у нотаріуса мало волосся...

З життя1 годину ago

Таточку, я обіцяю їсти дуже мало. Тільки не віддавай мене в дитбудинок!” — благала дівчинка, витираючи сльози

Таточку, я дуже мало їстиму. Не віддавай мене в дитбудинок. Благала дівчинка, витяраючи сльози.У маленькому селі, де вулиці тонули в...

З життя1 годину ago

Забутий світ минулих днів

Були інші часи Багато-багато років тому життя було зовсім іншим, особливо в селі. Там були свої порядки, свої звичаї, прикмети...

З життя2 години ago

Собака не пускала лікарів до дитини й не дозволяла вести її на операцію

Пес не пускав лікарів до дитини, не дозволяв вести її на операцію.Хлопчик лежав у палаті блідий, ледь дихав. Лікарі готували...

З життя3 години ago

Терпіння перед змінами

**Очікування** На останньому курсі університету Яні зробив пропозицію Максим, з яким вони зустрічалися майже рік. Мріяли про спільне життя, як...

З життя3 години ago

ЧУЖИЙ БАТЬКО

НЕРОДНИЙ ТАТО. З дитинства Соломійка знала, що її мати принесла її “у спідниці”. Добрі сусідки, що, здавалося, жили на лавці...