Connect with us

З життя

Ужин готовила для семьи, а дочкины друзья всё съели!

Published

on

**Запись в дневнике**

Моя дочь Варя — настоящая заводила. Её доброта и открытость притягивают ребят, как медведя к мёду. В нашей московской квартире всегда полно её друзей — не только одноклассников, но и ребятни со всего двора. Я рад, что она не стеснительная, но в последнее время всё вышло из-под контроля, и я уже не знаю, что делать.

Всё началось, когда Варя стала приводить товарищей домой. На улице мороз, и я не против, чтобы дети грелись в тепле. Раньше она угощала их чаем с пряниками, ставила музыку, придумывала игры. Даже умилялся, глядя, как она умеет встречать гостей. Но теперь она тащит в дом совершенно незнакомых пацанов, которых я впервые вижу. И их поведение — хоть волком вой.

На днях я пришёл с работы и застал на кухне двух незнакомых подростков. Они уплетали пельмени прямо из кастрюли, которые я варил на всю семью. Ни одной штуки не осталось! Грязные тарелки бросили в раковину и ушли, даже не кивнув. Я был в бешенстве. Ужинать нам было нечего, а сил снова стоять у плиты — ноль.

Я попробовал объяснить Варе, что нельзя таскать в дом чужих ребят и кормить их нашей едой. Пряники, чай — пожалуйста, но то, что в холодильнике, — для семьи. Варя вспыхнула, обозвала меня скрягой и заперлась в комнате, хлопнув дверью так, что люстра закачалась. Два дня не разговаривала. Я чувствовал себя виноватым, но что ещё оставалось?

Сварил гречку, поджарил сосиски, позвал всех ужинать. Варя демонстративно проигнорировала нас, будто мы ей чужие. Утром, перед работой, я предупредил: «Еды на два дня, я вернусь поздно, готовить не буду». Но когда я пришёл за полночь, мой брат Игорь жарил яичницу на почти пустой кухне. Варюхины друзья снова обчистили холодильник. Сама она снова заперлась и делать вид, что я пустое место.

Я в растерянности. Как до неё достучаться? Она не слушает, только швыряет обидные слова: «Ты жадина, ненавидишь моих друзей!» Может, это переходный возраст? Или мы что-то упустили в воспитании? Не знаю, как быть. Хочу, чтобы дочь была счастлива, но терпеть этот беспредел больше не могу.

Я не скупер, но наш бюджет и так на пределе. Мы с братом вкалываем, чтобы семья не голодала. Стараюсь готовить что-то вкусное для своих, а кормлю чужих пацанов. Бабушка ворчит: «Раньше ремнём таких воспитывали!» Но я против этого. Хочу решить по-хорошему, но как? Варя не идёт на контакт, а я чувствую, что теряю её.

**Вывод:** Границы нужны, даже если дочь их не видит. Надо стоять на своём — без криков, но твёрдо. Иначе наш дом так и останется бесплатной столовой для всего двора.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 4 =

Також цікаво:

З життя3 секунди ago

Троянда за вісім гривень на цвинтарі

Я замовила панахиду по Мирославу за тиждень до річниці й попередила дітей за місяць — щоб точно не забули, щоб...

DE1 годину ago

Zwei Leben der Hannelore Brenninger

Die Diagnose kam an einem Dienstag im März, zwischen der Frühstückspause und dem Mittagessen im Seniorenheim "Am Lindenpark" in Regensburg....

DE1 годину ago

Werkstatt Bergmann bleibt zu

Mein Vater hat vierunddreißig Jahre lang jeden Kolben in dieser Werkstatt selbst in der Hand gehabt. Ich, Kevin Bergmann, sechsundvierzig,...

DE1 годину ago

Der Gesellschafterausschuss der Neumann Präzisionstechnik GmbH

Ich heiße Thomas Vogt, ich bin achtundfünfzig, und seit einundzwanzig Jahren führe ich zusammen mit meiner Schwägerin Renate Böhm die...

UA3 години ago

Картка з архіву під лавкою

Беата Заремба стояла за стійкою рецепції в харківському бізнес-центрі колишньої трикотажної фабрики "Промінь" і чекала, поки стара жінка нарешті втратить...

UA3 години ago

Автомайстерня без документів на моє ім’я

Мене звуть Роман Ковальчук, мені сорок два, і я тесть, про якого зараз пліткують півпід'їзду в Тернополі. Розповім, як усе...

UA3 години ago

**Нічне таксі за двісті гривень**

Я була на дев'ятому місяці вагітності, перейми йшли кожні п'ять хвилин, а чоловік вирішив, що вечеря з клієнтом важливіша, ніж...

DE4 години ago

Werde die Wehen zu früh und ohne Hilfe

Als Lea um vier Uhr morgens die Augen aufschlug, lag Mika quer im Bett, ein Fuß auf ihrem Bauch, und...