Connect with us

З життя

Дорогая свекровь, добро пожаловать на наш развод!

Published

on

Уважаемая свекровь, приглашаю вас на наш развод!

Когда сын распахнул дверь своей квартиры в Перми, Галина Степановна, переступив порог, встревоженно спросила:

— Ты один?

— Ну да… — удивился Дмитрий.

— А где Наталья?! Уже ушла? Всё, конец? — голос свекрови дрожал.

— Мама, о чём ты? — Дмитрий пожал плечами.

— Значит, я опоздала… — Галина Степановна вздохнула, прошла в зал и села на край дивана. — Поздно приехала…

— Мам, что случилось? — Дмитрий напрягся.

— Ты хочешь сказать, что всё в порядке?! — она уставилась на него с подозрением.

— А что, разве нет? — он не понимал, к чему это.

— Сын, объясни мне сейчас же! — Галина Степановна достала из сумки открытку с увядшим цветком и сунула её Дмитрию. — Сегодня нашла это в ящике. Приглашение на развод!

Дмитрий взял открытку, прочитал: «Уважаемая свекровь, приглашаю вас на наш развод! Ваша невестка Наталья». Он замер.

— Мам, ты правда думаешь, что это серьёзно?

— А ты хочешь сказать, что я сама себе написала?! — она всплеснула руками.

— Да нет, просто… Наталья? Ты уверена?

— Кто — Наталья?

— Ну, моя жена…

— Дмитрий, не юли! Говори прямо! У вас что, до развода дошло? Вы же вместе недавно! Где она?

— Мам, успокойся, всё нормально. Наталья на работе… наверное. Утром всё было как всегда. Наверное, это шутка. Из-за борща, наверное…

— Шутка? Из-за борща?! — Галина Степановна смотрела на него, будто он спятил.

— Ну да, из-за борща, — Дмитрий почесал затылок. — Она вчера впервые сварила. Ну, я сказал, что… не очень. Не как у тебя.

— И что дальше? — свекровь прищурилась.

— Она обиделась, хотела вылить. Потом сказала, что не будет готовить, пока я всё не съем. Я ответил, что, мол, подам на развод, если она перестанет готовить. Шутка же…

— Шутка?! Ты сказал ей про развод — в шутку?! — Галина Степановна вскочила, глаза сверкали.

— Ну, я потом попытался объяснить, но она уже разозлилась…

— Всё, сын, весь в деда! — она направилась на кухню. — Где этот борщ? Тащи сюда!

— Зачем? — Дмитрий растерялся.

— Будем есть. Ты понял?

— Мам, он невкусный…

— Я тебе сейчас покажу «невкусный»! На кухню, быстро!

Галина Степановна нашла кастрюлю, поставила на плиту.

— Иди сюда! — её голос звучал как команда.

— Мам, ну… — Дмитрий попытался возразить, но замолчал.

— И ещё — неси ключи!

— Это зачем?

— Неси, сказала!

Дмитрий, понурившись, принёс ключи. Мать забрала их и сунула в карман.

— Садись! — она разлила борщ по тарелкам.

Она первой взяла ложку и принялась есть, не сводя с сына глаз. Дмитрий неохотно последовал её примеру.

— И это ты называешь невкусным? — Галина Степановна подняла бровь. — Нормальный борщ!

— Ну, у тебя всё равно лучше… — пробормотал он.

— У меня тридцать лет опыта! А твоя жена только учится! Ешь, пока не остыло!

Пять минут царила тишина. Когда Дмитрий доел, он протянул руку:

— Мам, всё. Давай ключи.

— Не дам, — она улыбнулась. — Сначала задание.

— Какое ещё задание?

— Вон там книга «Готовим дома». В воскресенье мы с отцом придём. И ты приготовишь три блюда из неё!

— Я?! — Дмитрий чуть не поперхнулся. — У меня же жена!

— Нет, сынок. Жена разве что картошку почистит. Всё остальное — на тебе. А я похвалю её борщ. А ты… Развод ему! Хочешь, как я с твоим отцом, — проживи двадцать лет, тогда и поговорим!

— Понял… — буркнул Дмитрий.

— И без возражений! А если отлынивать будешь — отец тебя отлупит. Ты знаешь, как он любит поесть…

Галина Степановна встала, бросив на сына последний строгий взгляд. А в душе её бушевало: как уберечь эту семью от глупостей? И как объяснить сыну, что любовь — это не только шутки, но и терпение, даже если борщ чуть пересолен?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять + 9 =

Також цікаво:

З життя55 секунд ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Не звертайтеся так до мене. Мене звуть Олег. — Олежку… Сину!...

З життя1 годину ago

Ти справжній чоловік чи ні?

Давно то було… — Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна? Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Тараса,...

З життя2 години ago

Пошуки щастя в особистому житті

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Мама завжди хвилюється занадто, але сьогодні вона просто не могла заспокоїтись. — Мам, ну...

З життя3 години ago

Якось вийшло незручно

Це було дуже незручно… — Як то я його дружина? — У самому прямому сенсі. Принаймні, юридично — можу навіть...

З життя4 години ago

Чому ти зрадила мене у спині?

— Привіт, Мар’яно. Скільки вже ми з тобою не бачились? П’ятнадцять років? Або більше? — Мабуть, більше. Але ти жодної...

З життя5 години ago

Життя в атмосфері незавершеності

— Мам, а де мої м’які іграшки? — Сола бегло оглянула кімнату, яка за лічені години перетворилася з затишного гніздечка...

З життя6 години ago

Хитрий пророк

– Добрий вечір, громадяни, сусідка знизу поскаржилась на шум і крики з вашої квартири, – на порозі стояв дільничний, –...

З життя7 години ago

Ваш кіт дуже гучний!

— Вимкніть цю диявольську машину! Я через вас спати не можу! — роздався крик за дверима. Потім хтось почав бити...