Connect with us

З життя

Семейные страсти в вихре конфликтов

Published

on

**Буря в семейном кругу**

Несколько дней назад моя старшая сестра Людмила позвала меня в гости. Предложила выпить чаю, поговорить по душам, как в былые времена.

У нас большая семья: старший брат и пять сестёр. Людмиле 38, она мать троих детей. Средняя сестра, Светлана, на четыре года младше, а брату Дмитрию — 32. Мне, самой младшей, всего 27, и я пока лишь пытаюсь встать на ноги. После меня родились ещё двойняшки — Ольга и Татьяна, им по 25, и у каждой уже двое детей. Семья шумная, все заняты своими делами, поэтому такие встречи — редкость, и я искренне обрадовалась.

Люда ждала меня к ужину и не терпела отговорок. Я задумалась: что взять племянникам? Обычно везу им сладости, игрушки, иногда книги. Но сейчас финансы поют романсы — коплю на ипотеку, каждый рубль на счету. Решила, что фрукты — и полезно, и не в пустую. Купила пару килограммов яблок и отправилась в подмосковный городок, где живёт сестра.

Люда встретила меня радушно. Едва я вошла, как дети бросились обниматься, шумные, как воробьи. Хозяйка сразу же убежала на кухню ставить чайник. В воздухе витало ожидание: на столе — тарелки для пирожных, рядом — нож для торта. Видно, все ждали, что я, как обычно, привезу что-то сладкое. Но я протянула пакет с яблоками.

И тут настроение резко переменилось. Дети, только что смеявшиеся, замолчали. Посмотрели на фрукты, потом на меня и, будто сговорившись, отодвинули пакет. Молча развернулись и ушли. Я онемела. Люда, стоявшая в дверях, смотрела на меня так, словно я украла последнюю купюру из её кошелька. А потом началось.

— Ты это серьёзно, Настя? Яблоки? — её голос дрожал от злости. — Решила на моих детях сэкономить? Если не хочешь тратиться, могла и не приезжать!

Я попыталась объяснить, что сейчас тяжело, что коплю на жильё, но слова застряли в горле. Обида накрыла с головой. Чувствовала себя ничтожеством, будто мой скромный подарок — повод затоптать всю мою жизнь.

— Если тебе важны только конфеты, а не я, то о чём нам говорить? — выдохнула я, сжимая кулаки.

Чай так и не распаковали. Я натянула куртку и выскочила за дверь, хлопнув так, что стекла задрожали. В груди кипели гнев и обида. Прошло уже несколько дней, а я всё не могу успокоиться. Не знаю, смогу ли смотреть на сестру без этой горечи.

Каждый раз, вспоминая тот вечер, я спрашиваю себя: дело только в яблоках? Или это что-то глубже, что копилось годами? Может, мы просто стали чужими? Пока ответов нет, но ясно одно: в наших отношениях появилась трещина, и вряд ли её получится замазать.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 2 =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

Гуляли з собакою в парку, коли вона раптом підбігла до чорної сумки, схопила її та стрибнула у фонтан: а далі сталося неймовірне!

Ми з моїм псом Грімом вийшли на звичну прогулянку до парку Шевченка. День був тихим, повітря свіжим після дощу, а...

З життя1 годину ago

Мрії розсипаються як пісок

**Щоденник** Коли закінчувався девятий клас, Маряна сильно змінилася однокласники й навіть старші хлопці почали обертатися на її тонку, струнку фігуру....

З життя1 годину ago

Мій чоловік з погордою подивився на мене й кинув подушку, щоб я її випрала: коли я розстібнула наволочку, побачене просто шокувало мене

Мій чоловік кинув на мене зневажливий погляд і шпурнув подушку, щоб я її випрала. Я розстібнула наволочку і те, що...

З життя2 години ago

Таємний син на ювілеї свекрухи: неймовірний сюрприз, який всіх приголомшив!

Таємний син на ювілеї свекрухи: незабутній шок!Я отримала конверт кольору слонової кістки тихим золотистим ранком. Сонячне проміння пробивалося крізь вікно...

З життя3 години ago

Санітарка облила голову завідуючому відділенням через відмову прийняти пораненого жебрака в брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні простягнувся нудно, немов час застиг, а повітря згустилося від запаху антисептиків і ліків. У куточку медсестринської,...

З життя4 години ago

Відтінки щастя

**Відтінки щастя** О, привіт, друже, промовив Андрій, впускаючи до хати свого друга дитинства Тараса, який мешкав у місті. Здоровенькі були,...

З життя4 години ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Регіна були у небесній радості: Та невдовзі дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясмин почала затьмарювати їхнє щастя

Коли народилася їхня донька Олеся, Андрій та Марія були в найвищому блаженстві. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Зірки...

З життя5 години ago

Мене кинула власна матір біля чужих дверей. Через 25 років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи, що я – та сама донька, яку колись віддала.

Коли мене покинула рідна матір біля дверей чужої хати. Через двадцять пять років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи,...