Connect with us

З життя

Ти справжній чоловік чи ні?

Published

on

Давно то було…

— Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна? Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Тараса, штовхаючи його ліктем. — Чуєш, як вони ревуть? Іди розберись!

— Оксанко, я так добре спав… Завтра в рейс, — пробурмотів він сонно. — Заспокоються скоро, дай поспати.

Та ледве він збирався повернутися на бік і знову поринути у сон, як дружина різко штовхнула його:

— Чоловік ти чи хто? — прошипіла вона. — Іди скажи цим дурням, аби замовкли! Завтра в мене зустріч з подругами. Прийде Олеся і знов хвалитиметься, що губи «накачала» та ніс «підправила». А я що? Прийду з опухлим обличчям? Їй уже тридцять, а жодної зморшки!

— Та в неї чоловік — пластичний хірург, а не водій фури, Оксанко, — намагався заспокоїти її Тарас. — А ти в мене і так красуня. До того ж, ти постійно в салонах — майже прописалась там.

Та Оксана розлютилася ще більше. Вона сіла на ліжку і злісно глянула на нього:

— Ти знущаєшся? Кілька разів на тиждень до косметолога — це, по-твоєму, розкіш? Я теж хочу такі губи й ніс! А шуба? Коли ти мені норкову купиш, га?

— Та я ж нещодавно іпотеку за твою квартиру закрив, яку ти до шлюбу купила, ще й кредит за авто віддавати. Домовлялися ж: спочатку машина, потім шуба. Чого так розігралась?

— А мамі своїй пуховик купив! — не відступала Оксана.

— У неї тоді всі гроші на ліки пішли, пенсія мала. Та й не такий дорогий той пуховик був.

Тарас хотів обняти дружину, але вона була переповнена злостю.

— Шубу купити не можеш, пластику оплатити не можеш, то хоча б зроби так, щоб я виспалась! Іди й заспокой цих недоросликів!

Тарас зрозумів, що спокою не буде, і, відчуваючи якусь провину, почав одягатись.

…Ще п’ять років тому ніхто з друзів Тараса не повірив би, що він одружується зі своєю зарозумілою однокласницею Оксаною. Хоч він і закохався в неї ще з дев’ятого класу, дівчина ніколи не відповідала взаємністю, обираючи хлопців кращих і багатших. Навіть коли він закінчив технікум і знайшА коли Тарас згодом повністю одужав і одружився з Полею, зрозумів, що справжнє щастя — це не розкіш, а тиха радість поряд із людиною, яка любить тебе таким, який ти є.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 + дванадцять =

Також цікаво:

З життя28 хвилин ago

Вибір, що змінює все

**Важке рішення** — Ба, я не хочу кашу, — тихо підсунув від себе тарілку Макарко, не відводячи очей від Оксани....

З життя1 годину ago

Не чекай на вибачення!

14 червня 2024 року “Нема в тебе нічого, чим могла б виправдатись переді мною”, – випалила я, різко вказуючи рукою...

З життя1 годину ago

Сімейний ідеал

Ідеальна родина — Ой, я боюсь, — зупинилася перед під’їздом Світлана. — Чого? Моїх батьків? — спитав Олег і взяв...

З життя2 години ago

Приют надії

Дім для Олени Олег завжди пишався старшим братом і з дитинства наслідував його. За столом їв те саме, що й...

З життя2 години ago

Підходь до мене…

Іди до мене… Оксана Терниченко ненавиділа своє тіло. З дитинства вона була пухкенькою і заздрила струнким одноліткам. Скільки вона не...

З життя3 години ago

Перший крок — найскладніший

Перший блин комом Маринка була гарненькою дівчиною двадцяти семи років. У її житті все було, як у пісні: «Ми вибираєм,...

З життя3 години ago

Я прагну повернутися

Ганна завжди прокидалася до дзвінка будильника, ніби в ній були вбудовані власні внутрішні годинники. Вставала, вмивалася і готувала сніданок. Коли...

З життя4 години ago

Того літнього дня на річці…

Того літа на річці… Родина Варі була дружною. Коли вона вчилася в третьому класі, у неї народилася сестра Олеся. Роль...