Connect with us

З життя

Ти справжній чоловік чи ні?

Published

on

Давно то було…

— Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна? Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Тараса, штовхаючи його ліктем. — Чуєш, як вони ревуть? Іди розберись!

— Оксанко, я так добре спав… Завтра в рейс, — пробурмотів він сонно. — Заспокоються скоро, дай поспати.

Та ледве він збирався повернутися на бік і знову поринути у сон, як дружина різко штовхнула його:

— Чоловік ти чи хто? — прошипіла вона. — Іди скажи цим дурням, аби замовкли! Завтра в мене зустріч з подругами. Прийде Олеся і знов хвалитиметься, що губи «накачала» та ніс «підправила». А я що? Прийду з опухлим обличчям? Їй уже тридцять, а жодної зморшки!

— Та в неї чоловік — пластичний хірург, а не водій фури, Оксанко, — намагався заспокоїти її Тарас. — А ти в мене і так красуня. До того ж, ти постійно в салонах — майже прописалась там.

Та Оксана розлютилася ще більше. Вона сіла на ліжку і злісно глянула на нього:

— Ти знущаєшся? Кілька разів на тиждень до косметолога — це, по-твоєму, розкіш? Я теж хочу такі губи й ніс! А шуба? Коли ти мені норкову купиш, га?

— Та я ж нещодавно іпотеку за твою квартиру закрив, яку ти до шлюбу купила, ще й кредит за авто віддавати. Домовлялися ж: спочатку машина, потім шуба. Чого так розігралась?

— А мамі своїй пуховик купив! — не відступала Оксана.

— У неї тоді всі гроші на ліки пішли, пенсія мала. Та й не такий дорогий той пуховик був.

Тарас хотів обняти дружину, але вона була переповнена злостю.

— Шубу купити не можеш, пластику оплатити не можеш, то хоча б зроби так, щоб я виспалась! Іди й заспокой цих недоросликів!

Тарас зрозумів, що спокою не буде, і, відчуваючи якусь провину, почав одягатись.

…Ще п’ять років тому ніхто з друзів Тараса не повірив би, що він одружується зі своєю зарозумілою однокласницею Оксаною. Хоч він і закохався в неї ще з дев’ятого класу, дівчина ніколи не відповідала взаємністю, обираючи хлопців кращих і багатших. Навіть коли він закінчив технікум і знайшА коли Тарас згодом повністю одужав і одружився з Полею, зрозумів, що справжнє щастя — це не розкіш, а тиха радість поряд із людиною, яка любить тебе таким, який ти є.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

одинадцять − 10 =

Також цікаво:

FR4 години ago

Ce que Camille a vu dans la tempête

Camille Ferrand tenait une petite galerie rue des Tanneurs, à Annecy, à deux pas du canal du Thiou, celui où...

FR11 години ago

Le Testament sous le pommier

Je m'appelle Odette Vasseur, j'ai soixante-quatorze ans, et le jour où j'ai enterré mon deuxième mari, sa fille m'a jetée...

FR11 години ago

**Le dossier bleu**

L'infirmière avait pris ma tension trois fois quand elle a enfin croisé mon regard et détourné les yeux vers le...

ES14 години ago

# La clienta del pañuelo azul

Me llamo Marisol, tengo cincuenta y ocho años y llevo diecisiete trabajando en la caja tres del Publix de Coral...

HE14 години ago

# יתרון הבית

הריח הגיע אליה קודם — צבע טרי, משהו הדרי, כמו בחנות נרות. דנה כרמון לא הזמינה שום נרות. היא יצאה...

HE14 години ago

# יתרון הבית

הריח הגיע אליה קודם — צבע טרי, משהו הדרי, כמו בחנות נרות. דנה כרמון לא הזמינה שום נרות. היא יצאה...

PL15 години ago

# Rachunek uciekającej panny młodej

Głośniki nad głowami wciąż odtwarzały stare przeboje Anny Jantar, gdy moja matka wyrwała mikrofon didżejowi i uznała, że wesele potrzebuje...

EN15 години ago

# The Christmas I Stopped Being Their Bank

My daughter-in-law's fork froze halfway to her mouth when my son stood up and pointed at the door. "Pay rent...