Connect with us

З життя

Справжній герой

Published

on

Олександра з Миколою зустрічалися два роки. Мама Олександри вже почала хвилюватися, що донька марнує з ним час, до весілля справа так і не дійде. Сам Микола казав, що поспішати нема куди, встигнуть, їм і так добре разом…

Минуло літо, з дерев облетіло листя, вкривши тротуари золотим килимом, почалися дощі. І одного з дощових та похмурих жовтневих днів Микола раптом незграбно зробив Олександрі пропозицію, подарувавши скромне маленьке кільце.

Вона обхопила його за шию і прошепотіла на вухо: «Так», а потім надягла кільце на палець і радісно вигукнула: «Так!», піднявши руки угору і підстрибуючи від щастя на місці.

Наступного дня вони пішли до ЗАГСу і, ніякуючись, подали заяву. Весілля призначили на середину грудня.

Олександрі хотілося весілля влітку, щоб усі бачили, яка вона гарна у білій сукні. Але сперечатися з Миколою не стала. Раптом відкладе до наступного літа, а потім і передумає. А вона його любить і не переживе розставання.

У день весілля лютувала справжня завірюха. Вітер розчесав ретельно закладений волосся. Повітряна спідниця білої сукні надувалася дзвоном, і здавалося, наступний порив підхопить красеню-наречену і віднесе далеко-далеко. На ґанку Микола підхопив щасливу дружину і на руках доніс до машини. І ніщо — ні завірюха, ні розкудерькане волосся — не могло зіпсувати радості закоханих.

Спочатку Олександра купалася в любові та щасті. Здавалося, так буде завжди. Ні, були й невеликі сварки між молодими, але вночі вони швидко мирилися і кохали один одного ще сильніше.

Через рік у щасливій молодій сім’ї народився Данилко.

Хлопчик ріс спокійним і кмітливим на радість мамі й татові. Микола, як і більшість чоловіків, мало допомагав Олександрі доглядати сина, боявся брати малого на руки, а якщо і брав, то Данилко починав ревіти, і Олександра швидко його забирала.

— Ти вже сама з ним, у тебе краще виходить. Ось підросте, тоді й буду з ним у футбол грати. Я краще забезпечуватиму вам життя, — говорив Микола, але його зарплати ледь вистачало на трьох.

Данило підріс, пішов до садочка, Олександра вийшла на роботу. Але грошей не прибавилося, накопичити на перший внесок за квартиру в іпотеку так і не виходило. Почалися претензії, подружжя сварилося, докоряючи один одному в зайвих витратах. Легко миритися, як раніше, у них уже не виходило.

— Усе, набридло. Працюєш-працюєш, а тобі грошей усе мало. Ти їх, чи що, їси? — роздратовано спитав одного разу Микола.

— Ти їси, — зі злістю відповіла Олександра. — Дивись, який живіт відростив.

— Тобі мій живіт не подобається? Ти теж, знаєш, змінилася. Я одружився на гарній метеликові, а ти в гусеницю перетворилася.

Слово за слово вони посварилися навіть сильніше. Олександра, стираючи сльози з вій, пішла за Данилком до садочка. На зворотному шляху, слухаючи беОлександра раптом зрозуміла, що її справжнє щастя — не в минулому, а в теперішньому, поруч із сином, який ніколи не зрадить.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один + 6 =

Також цікаво:

З життя58 хвилин ago

Mom, You Had Your Fun at Our Cottage, Now It’s Time to Go Back” – Daughter-in-Law Kicks Mother-in-Law Off Her Property

“Go on, Mum, youve had your fun at our cottage. Time to head back,” the daughter-in-law shooed her mother-in-law off...

З життя9 години ago

Alex, I’m Still Alive: A Love Story and a Glimmer of Hope by the Seaside

“Alex, I’m Still Alive: A Love Story by the Seaside” “Alex, just look at this viewits absolutely stunning!” Emily gasped,...

З життя9 години ago

This Will Be a Whole New Life

At twenty, Emily never imagined what lay ahead. She was studying at university, deeply in love with her boyfriend Thomas,...

З життя11 години ago

Alex, I’m Still Here: A Tale of Love and Hope by the Seaside

“Alfie, I’m Still Here: A Love Story by the Sea” “Alfie, just look at thisits breathtaking!” cried Evelyn, her sun-kissed...

З життя12 години ago

Lonely Groundskeeper Found a Phone in the Park. When She Turned It On, She Couldn’t Believe Her Eyes

**Diary Entry** This morning, I woke before dawn, as I always do. The streets of Birmingham were quiet, the air...

З життя13 години ago

Lonely Janitor Found a Phone in the Park. When She Turned It On, She Couldn’t Believe Her Eyes

A lonely cleaner found a phone in the park. Turning it on, she couldnt recover from the shock for a...

З життя14 години ago

Moving Men Deliver Furniture to a New Apartment and Are Stunned to Recognize the Homeowner as a Long-Lost Pop Star

The movers arrived at the new flat with the furniture and nearly dropped their boxes when they recognised their clienta...

З життя19 години ago

I’m Moving Out. I’ll Leave the Keys to Your Apartment Under the Doormat,” Wrote My Husband

“I’m leaving. I’ll leave the keys to your flat under the mat,” her husband texted. “Not this again, Emily! How...