Connect with us

З життя

Неперевершений чоловік. Але не для мене.

Published

on

Та добре, послухай, яка історія. От сидимо ми з сусідкою Ганною Петрівною в її кухні, а вона мені шепоче: “Олена, подивись на нього!” Тай киває на двір навпроти. “Оце так чоловік! Квіти жінці щотижня, машину зранку вимив, щоб Оксанку на роботу відвезти. А твій де?”

Я мішала борщ у каструлі, дивилась у вікно. А там справді наш сусід з сьомого будинку, Микола Терентійович, саджав розсаду помідорів, а на лавці лежав букет червоних троянд.

“Ганно, годі тобі”, — зітхнула я. “У кожного своє життя.”

“Яке своє?” — обурилась сусідка, сідаючи за стіл. “Придивись! Двір як з журналу, жінку обожнює, онуків що вікенд на велосипедах катає. А Оксана як щаслива ходить! Вчора стріла в магазині, півгодини розказувала, як Микола їй ввечері ноги розтирає.”

Я скривилась. Микола Терентійович Савченко й справді був взірцевим чоловіком. Розмовляли сусідки, знала вже вся вулиця. Першим ділом сніг чистив не тільки біля себе, а й у сусідів-пенсіонерів. Допомагав паркани лагодити, позичав інструменти, ніколи жінку не підвищував.

“А мені що з того?” — я вимкнула плиту й обернулась. “Мій Олексій теж хороший.”

Ганна Петрівна хитнула головою.

“Добрий! Вчора о 11-й музику врубив на всю потужність, у мене онучка прокинулась та плакала до світу. А позавчора його машина всю дорогу загородила, старий Степан ледве через підвір’я проліз.”

“Та то просто настрій поганий був”, — захищалася я, хоч сама чула, що виговорки слабкі.

Олексій і справді був далеким від взірцевого. Забував про день народження, грязний посуд у мийці залишав на тиждень, півзарплати на вудки витрачав. Але я любила його таким. Любила його неуклюжі спроби зварити сніданок, коли я хворіла. Любила, як він сопів уві сні. Любила навіть звичку шкарпетки по спальні розкидати.

Після сусідки я вийшла в город поливати огірки. Через паркан чутно було тиху розмову Миколи Терентійовича з дружиною.

“Оксанко, може, тобі стілець винести? Не стої на коліночках, спину надірвеш.”

“Не треба, Миколонько, я швидко суницю перевірю.”

“Тоді я чайник поставлю. З лимоном чи з варенням?”

“З варенням, коханий.”

Я мимоволі згадала наш ранковий діалог з Олексієм.

“Олексійчуку, сніданок!”

“Зараз!” — гукнув він з ванни, потім додав: “А кава є?”

“Розчинна у банці, знайдеш сам.”

“Та де ж вона…”

Через годину Олексій пішов на роботу, випивши лише чай, бо шукати каву було лінь, а я цілий день лаяла себе, що не поставила йому чашку на стіл заздалегідь.

Ввечері, коли укладала спати онучку Даринку (гостила на канікулах), почула, як дівчинка зітхнула.

“Що трапилось, сонечко?”

“Бабусю, а чому дідусь Микола з сьомого дому щоразу тітонькі Оксані квіти дарує? А мій дідусь Олексій тобі ніколи не дарує.”

Я сіла на краєчок ліжка, вкрила Даринку.

“А тобі хочеться, щоб він дарував?”

“Хочеться! Ти ж добра, казки читаєш, пиріжки печеш. Чому він тобі нічого?”

Висловлені дитиною слова були особливо болючі. Я не знала, що відповісти, лише поцілувала в чоло й прошепотіла: “Спи, моя хороша”.

Наступного дня, зустрівшись у магазині з Оксаною Савченко, я мимоволі її роздивлялась. Вона справді виглядала щасливою. Догляну
Вона стояла там у світлі вітрини, така блискуча та безтурботна, а я враз усвідомила, що моя власна непоказна щасливість з Олексієм, з його справжніми, хоча й неідеальними, рисами, дорівнює тисячам найкращих букетів Миколи Терентійовича.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − 12 =

Також цікаво:

З життя30 хвилин ago

For 12 Years, My Mother-in-Law Called Me an Outsider. At Her Funeral, My Husband Opened Her Jewellery Box

For twelve years she called me an outsider. Then, at her funeral, my husband opened her jewellery boxand I wept...

З життя45 хвилин ago

Happiness Found in Life’s Little Moments

Happiness in the Little Things It feels like a different era now, but I often recall that evening at the...

З життя2 години ago

The Keys

“I love him! And youre lecturing me about nonsense! Im not listening to any more of this! Youre just jealous,...

З життя3 години ago

Husband Refused to Spend His Salary on Groceries and Household Expenses

Though we had already whittled our expenses to the barest minimum, my husband announced his intention to start saving money...

З життя4 години ago

Shattered Bonds of Friendship

Shattered Friendship So, imagine this: Emma gets back home after one of those draining days that just sap everything out...

З життя5 години ago

Little Raindrops

Droplets Shes not scary at all! Shes lovely! Harry, tell them! Sophie clutched the battered, skinny little cat to her...

З життя7 години ago

Where Happiness Lives

Where Happiness Lives So, picture this: Emma is sitting all alone in her kitchen, hands wrapped around a mug of...

З життя8 години ago

A Young Millionaire Arrived in a Mercedes-Benz at a Humble London Home to Repay a 17-Year-Old Debt… But What the Woman Said When She Opened the Door Left Him Speechless…

A sleek black Mercedes-Benz rolled to a stop outside a plain red-brick house in a quiet corner of Manchester. The...