Чоловік врятував оленя, чиї шия й тулуб були міцно опутані мотузкою: порятунок та неймовірна подія, що сталася після

**Щоденниковий запис**
Ми з друзями вирушили в похід Карпатами. Розбили намети, розпалили багаття, сміялися, співали пісні відпочинок був чудовим. Та раптом зрозуміли, що одного з нас Олега, чоловіка років тридцяти пяти немає.
Спочатку подумали, що він відійшов зробити фото. Але час минав, а його не було. Тривога зростала.
А Олег тим часом блукав лісом, тримаючи в руках фотоапарат. Помітив незвичайну рослину біля стежки, зупинився, зробив кілька знімків. Підвів очі і з жахом усвідомив, що стежка зникла. Навколо лише гущавина.
“Гей!” крикнув він.
Відповіддю була тиша. Він ішов навмання, сподіваючись почути голоси або побачити дим, але щохвилини блукав глибше. Вода в пляшці закінчилася, їжі не було. Ліс темнішав, ставало холодно, а страх стискав серце.
Годинами він кликав на допомогу, але ніхто не відповідав. Раптом почув дивний звук ніби хрипіння. Олег завмер. Очікував побачити вовка, але з чагарників вийшла олениха.
Її шия й тулуб були міцно опутані мотузкою. Вона металася, ледве дихала.
“Боже” прошепотів Олег і обережно підійшов. “Спокійно, я не ворог. Допоможу тобі.”
Він повільно простягнув руку. Олениха фуркала, але не тікала наче розуміла його наміри. Олег дістав ножа й, напружено дихаючи, перерізав мотузку.
Нарешті пута впали. Олениха глибоко вдихнула й зупинилася, дивлячись прямо на нього.
“Все, ти вільна” прошепотів він.
Тоді сталося дещо неймовірне. Олениха видала протяжний звук, ніби поклик, і рушила в ліс, озираючись, наче запрошуючи йти за нею.
Олег вагався, але щось підказало йому треба йти. Вони пробиралися крізь хащі майже півгодини. Він ледве тримався на ногах, коли раптом попереду заблимали вогні.
Це було багаття. Він вийшов на галявину, де друзі, збентежені його зникненням, сиділи біля вогню.
Олег обернувся, щоб подякувати оленисі, але її вже не було. Лише тріск гілки десь у темряві нагадував про її присутність.
**Урок:** Добро повертається. Іноді ти рятуєш когось а вони, навіть не будучи людьми, ведуть тебе додому.