Моя теща була в гостях, а коли вона поїхала, пес почав гарчати й рити землю: я почав копати там, де він гавкав – і знайшов щось жахливе

Ми свекруха була у нас у гостях, і після її відїзду пес почав гарчати й рити землю. Я почала копати там, де він гавкав і знайшла щось жахливе.
Ми з чоловіком живемо у селі, спокійно та тихо. Він працює у фермерському господарстві, а я доглядаю за городом і домом. Свекруха мешкає у Львові з молодшим сином і, чесно кажучи, ми з нею ніколи не ладнали. Відразу ж вона мене не прийняла: кидала осудливі погляди, лускала їдкими коментарями. Але я терпіла. Заради чоловіка. До того ж, відстань рятувала бачилися ми рідко.
Але от недавно вона раптом заявила, що хоче «відпочити від міської метушні», і приїхала до нас на цілий тиждень. Каже, ніби сумувала. Я відчувала це ні до чого доброго, але чоловік наполіг.
І з першого дня почалося: все було не так. Борщ пересолений, штори непрасувані, а нашу пятирічну доньку я, виявляється, зовсім не так виховую. Вона провокувала сварки на кожному кроці, а згодом навіть нас із чоловіком поссорила. Вночі я не витримала ридала. Хотілося лише одного, щоб це скінчилося.
Коли вона нарешті поїхала, я з полегшенням зітхнула. Але наступного дня сталося щось дивне.
Наш пес Барсік, зазвичай лагідний і кмітливий, раптом повівся агресивно: гарчав на порожній город, бігав кругами, рив землю біля грядки та скавчав. Я намагалася його відволікти безрезультатно. Він дивився на мене й продовжував свою моторошну витівку.
Наступного дня те саме. Я не витримала, взяла лопату. Серце калатало: пес так не поводиться без причини. Щось його налякало. Я почала копати там, де він гавкав.
Раптом земля осіла. Я завмерла. З-під землі стирчав
чорний мішок. Туго завязаний. З тремтінням у руках я його дістала.
Всередині жахливий сморід і дивні речі: пучки волосся, старе дитяче плаття (не моєї доньки!), лялька з відірваною головою і пачка фото, де ми з чоловіком та дитиною з виколотими очима.
Мороз пішов по шкурі. Я зрозуміла: це щось окультне, можливо, прокляття. Хто міг таке зробити?
Відповідь була очевидна свекруха. Тільки вона була у дворі, тільки вона могла викопати яму, поки я була на кухні чи з дитиною.
Я не знала, що робити. Віднесла мішок до церкви. Священик сказав, що це «прокляття на розлад у родині».
Я зазвичай у таке не вірю, але поведінка Барсіка, слова й вчинки свекрухи останніми днями все склалося у жахливу картину.
Відтоді я заборонила їй навіть наближатися до нашого дому. Розповіла все чоловікові. Спочатку він не повірив, але потім сам побачив фото та мішок, який я зберігала як доказ. Довго мовчав.
А Барсік тепер спить біля дверей, ніби нас охороняє.
Не знаю, що саме планувала свекруха, але одне знаю точно: більше вона сюди ногою не ступить.
Що думаєте? Я перебільшую? Чи за цим ховається ще щось страшніше?