Connect with us

З життя

Дві душі в одному серці

Published

on

Одна душа на двох

Коли в родильному будинку Маряні принесли дві однакові дитинки, вона спершу трохи злякалась. Хоча вона й знала, що чекає на двійнят, але коли побачила їх дві крихітки, як дві краплі води, в серці защеміло.

“Як я їх розрізнятиму?” думала вона, коли медсестри залишили їх у палаті. Знати, що будеш мати двійнят це одне, але ось вони, мої золоті, дві однакові

Але згодом Маряна звикла і вже легко впізнавала доньок за якимись своїми, лише їй зрозумілими ознаками. Решта ж постійно плутали їх.

Оленка і Соломійка росли разом, були нерозлучними разом у садочок, разом до школи. У старших класах вони вже знали, що про двійнят існує чимало легенд. Стародавні греки, наприклад, вважали їх дітьми богів. На небі навіть є сузіря Близнят. А ще здавна говорили, що в двійнят одна душа на двох.

Так і було. Якщо хворіла Оленка, то незабаром і Соломійка лягала з температурою. Іноді вони потрапляли в однакові ситуації. А найчастіше їх просто плутали настільки вони були схожі. Навіть смаки в хлопців у них часто збігалися.

Настала пора закінчувати школу. Обидві вчилися добре і збиралися вступати до університету. Але під час новорічних канікул Соломійка раптом захворіла їй було дуже погано. Оленка чекала, що ось-ось і їй стане кепсько, але час йшов, а вона залишалася здоровою. Батьки відвезли доньку до лікарні. Обстеження показало жахливий діагноз хворобу крові.

“Треба було звертатися раніше”, сказали лікарі. “Хоча ми розуміємо коли немає симптомів, хто ж поїде до лікарні?”

Соломійка боролася шість місяців, але навесні її не стало. Оленка в той момент була в школі, але раптом відчула різкий біль у грудях серце билося так, ніби ось-вискочить. Вона ледь не втратила свідомість.

Батьки боялися за Оленку, хвилювалися, чи витри

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − один =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

The TruceUnder the fragile peace, the once‑warring villages gathered around a shared fire, each whispering hopes that the silence would finally become a lasting tomorrow.

Dont come back, Dad, she whispered, eyes wide and voice trembling. Whenever you go, Mum starts crying and she doesnt...

З життя1 годину ago

The Tail‑Wagging PartnerTogether they solved the mystery of the missing biscuits, proving that loyalty and a keen nose can outsmart any thief.

Tom Harding was not despised at the depot; he was simply avoided. He was a sensible man, an experienced lorry...

З життя2 години ago

A Thankless Son Is Worse Than a Stranger (A Simple Tale)

Maggie Reed, an eightyfouryearold granny, was perched on the bench at the bus stop just outside her little terraced house...

З життя3 години ago

“He’ll ruin your whole life,” family warned Natalie against taking her brother under her wing.

Emily, dont rush think it over once more, urged Aunt Lucy, her voice echoing like a windchime in the attic....

З життя4 години ago

All That’s Left AfterShe stared at the empty room, wondering what the silence meant.

Mum, Ill be quick. Twenty minutes, no more James stands in the doorway of the ward, trying to smile, though...

З життя5 години ago

The Comforting Taste of Homemade BreadAs the golden loaf emerged from the oven, its warm aroma coaxed memories of Sunday mornings spent laughing around the kitchen table.

When Ethel finally drifted back to the hamlet, nobody recognised her at first. Thirty years had slipped bythirty years since...

З життя15 години ago

She fed two orphans a warm meal — fifteen years later, a Rolls‑Royce idled at her doorstep.

It was the coldest morning wed had in ages, the sort of bitter chill that makes you think the world...

З життя16 години ago

When are you finally going to tie the knot, Mary?

Are you planning to move out, Poppy? Susan leans against the kitchen doorway, a mug of tea in her hand,...