Connect with us

З життя

Дві душі в одному серці

Published

on

Одна душа на двох

Коли в родильному будинку Маряні принесли дві однакові дитинки, вона спершу трохи злякалась. Хоча вона й знала, що чекає на двійнят, але коли побачила їх дві крихітки, як дві краплі води, в серці защеміло.

“Як я їх розрізнятиму?” думала вона, коли медсестри залишили їх у палаті. Знати, що будеш мати двійнят це одне, але ось вони, мої золоті, дві однакові

Але згодом Маряна звикла і вже легко впізнавала доньок за якимись своїми, лише їй зрозумілими ознаками. Решта ж постійно плутали їх.

Оленка і Соломійка росли разом, були нерозлучними разом у садочок, разом до школи. У старших класах вони вже знали, що про двійнят існує чимало легенд. Стародавні греки, наприклад, вважали їх дітьми богів. На небі навіть є сузіря Близнят. А ще здавна говорили, що в двійнят одна душа на двох.

Так і було. Якщо хворіла Оленка, то незабаром і Соломійка лягала з температурою. Іноді вони потрапляли в однакові ситуації. А найчастіше їх просто плутали настільки вони були схожі. Навіть смаки в хлопців у них часто збігалися.

Настала пора закінчувати школу. Обидві вчилися добре і збиралися вступати до університету. Але під час новорічних канікул Соломійка раптом захворіла їй було дуже погано. Оленка чекала, що ось-ось і їй стане кепсько, але час йшов, а вона залишалася здоровою. Батьки відвезли доньку до лікарні. Обстеження показало жахливий діагноз хворобу крові.

“Треба було звертатися раніше”, сказали лікарі. “Хоча ми розуміємо коли немає симптомів, хто ж поїде до лікарні?”

Соломійка боролася шість місяців, але навесні її не стало. Оленка в той момент була в школі, але раптом відчула різкий біль у грудях серце билося так, ніби ось-вискочить. Вона ледь не втратила свідомість.

Батьки боялися за Оленку, хвилювалися, чи витри

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 − 1 =

Також цікаво:

DE2 хвилини ago

Die Werkstatt in der Sonnenallee, die keiner mehr betrat

Am Montag nach dem Anschlag stand ich noch immer vor dem Rolltor, das ich seit zwölf Jahren jeden Morgen um...

UA2 години ago

Мій рахунок за квартиру діда

Мене звали Тарас Ковальчук, мені було дев'ятнадцять, коли я дізнався, що батьки тихенько зняли з мого рахунку сто двадцять тисяч...

UA2 години ago

Троянда за вісім гривень на цвинтарі

Я замовила панахиду по Мирославу за тиждень до річниці й попередила дітей за місяць — щоб точно не забули, щоб...

DE3 години ago

Zwei Leben der Hannelore Brenninger

Die Diagnose kam an einem Dienstag im März, zwischen der Frühstückspause und dem Mittagessen im Seniorenheim "Am Lindenpark" in Regensburg....

DE3 години ago

Werkstatt Bergmann bleibt zu

Mein Vater hat vierunddreißig Jahre lang jeden Kolben in dieser Werkstatt selbst in der Hand gehabt. Ich, Kevin Bergmann, sechsundvierzig,...

DE3 години ago

Der Gesellschafterausschuss der Neumann Präzisionstechnik GmbH

Ich heiße Thomas Vogt, ich bin achtundfünfzig, und seit einundzwanzig Jahren führe ich zusammen mit meiner Schwägerin Renate Böhm die...

UA5 години ago

Картка з архіву під лавкою

Беата Заремба стояла за стійкою рецепції в харківському бізнес-центрі колишньої трикотажної фабрики "Промінь" і чекала, поки стара жінка нарешті втратить...

UA5 години ago

Автомайстерня без документів на моє ім’я

Мене звуть Роман Ковальчук, мені сорок два, і я тесть, про якого зараз пліткують півпід'їзду в Тернополі. Розповім, як усе...