Бездоганна супутниця життя

Слухай, ось перероблена історія для українського колориту:

Ще в університеті Дмитро вирішив, що одружуватися треба на спокійній, врівноваженій дівчині. Такі для сімї. Але зустрічався з іншими жвавими, балакучими, деякі одразу вимагали квіти, подарунки та кафе. Але звідки в бідного студента гроші? Тож він розбирався, хто є хто.

Перед самим випуском він зустрічався з Олесею: розумною, спокійною, акуратною. По ній відразу було видно порядок у всьому.

Іване, казав Дмитро другові, мабуть, пора вже одружуватися. Ти в нас уже сімейний, і скоро поповнення.

Ого, Діме, а я про що? Давно тобі кажу! Ну що, на Олесі з нашої групи вирішив оженитися? цікавився друг. Вона ж класна дівчина: розумна, гарна, а головне спокійна, не істерічка. Ніколи за нею такого не помічав. Акуратність просто жах, всі конспекти як під лінійку, я в неї стільки разів переписував

Так, на Олесі, сміявся Дмитро. З усіх, кого я знаю, вона найкращий варіант.

Перед випуском він зробив пропозицію, і Олеся погодилась.

Олеся з молодшою сестрою майже завжди були вдома самі, коли вчилися в школі. Батько далекобійник, часто у відїздах, а мати на роботі, поверталася ввечері. Тому, коли Олеся підросла, сама господарювала: годувала сестру, перевіряла уроки. Хоча мати й не примушувала, але вона була такою за натурою.

Коли вони з сестрою та матірю інколи їздили в гості до тітки Ганни, старшої сестри матері, Олеся завжди дивувалася:

Яка чистота в тітки Ганни! думала вона, оглядаючи будинок. Такі гарні салфетки, вишиті гачком.

Посуд завжди блищав, усе було ідеально прибрано, наче тут ніхто й не живе. Тоді Олеся ще не розуміла, що саме цю риску успадкувала від тітки. Вдома вона теж прагнула до чистоти, хоча не завжди вдавалося. Зато в зошитах і на столі, де вчила уроки, порядок був завжди. В університеті так само акуратно вела конспекти, добре здавала іспити, завжди охайно одягнена й причесана.

Після весілля вони з Дмитром одразу оселилися окремо у нього вже була невелика двокімнатна квартира.

Діме, ти гарно влаштувався, з доброю заздрістю говорив Іван. Одразу своя жилплощадь, дружина-красуня. А ми знімаємо кут, і власної квартири поки не світить.

Олеся, вийшовши заміж, вирішила створити ідеальний дім, як у тітки Ганни. Прагнула до чистоти й порядку, була справжньою педанткою.

Ніхто їй не пояснив, що для дружини та матері на першому місці мають бути рідні, а не зовнішня ідеальність. І доки вона це зрозуміла, довелося пройти через життєві уроки.

Вони з Дмитром різні. Він шумний, товариський, з купою друзів, непосидючий. А Олеся його протилежність. Якщо Дмитра вабило у ліс з наметами, рибалка з друзями, шашлики, то її улюбленою справою була вишивка, інколи вязання чи читання.

До народження старшого сина Олеся якось мирилася з поїздками на природу, хоча й не відчувала захвату просто підтримувала чоловіка.

Щойно починалося літо, Дмитро радів і чекав вихідних.

Олесю, завтра їдемо з наметами на річку. Рибалити, шашлики. Збирайся.

Дмитре, ну не люблю я твою природу, відповідала вона. Тільки комарів годувати, спати на твердій землі. Кругом антисанітарія, ще й щось підхопимо.

Але знала: його не зупиниш доведеться збиратися.

Коли вагітність була вже на великому терміні, вона відмовлялася, і Дмитро не наполягав. Зате вона з головою пірнала в облаштування «гнізда»: чистота, здорове харчування. Затишок вона створила, як і хотіла.

Олесю, у тебе в квартирі просто стерильно! дивувалася подруга Наталя, яка інколи заходила до неї. Ти ідеальна дружина. Як ти все встигаєш? А у мене ідеальний безлад, мої хлопці все перевертають догори дригом. Тож навіть не хочу їх до тебе брати після них квартиру не впізнаєш. Сміялася. А мій чоловік золото, інколи відпускає мене відпочити від них, гуляє сам.

Дмитро енергійний, інколи міг серед дня потягнути дружину до спальні, а вона опиралася:

У мене ще білизну гладити, а то зімнеться, потім важче буде.

Олесю, мені все одно, на виглаженій прост