Connect with us

З життя

Таємничі нові мешканці поруч

Published

on

Нові сусіди

Підходячи до свого підїзду, Оксана помітила незнайомого чоловіка, який вів за руку хлопчика з ранцем за спиною. Вона прискорила крок і зайшла майже слідом за ними.

“Цікаво, куди вони йдуть? Ніколи їх не бачила”, подумала вона, піднімаючись сходами на кілька ступенів позаду. Вони зупинилися на третьому поверсі, якраз навпроти її дверей. Чоловік відчиняв замок.

Добрий день, привіталася Оксана, дістаючи ключі зі сумки.

Добрий день, відповів він, і вони зник

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − 9 =

Також цікаво:

DE15 хвилин ago

Die Werkstatt in der Sonnenallee, die keiner mehr betrat

Am Montag nach dem Anschlag stand ich noch immer vor dem Rolltor, das ich seit zwölf Jahren jeden Morgen um...

UA2 години ago

Мій рахунок за квартиру діда

Мене звали Тарас Ковальчук, мені було дев'ятнадцять, коли я дізнався, що батьки тихенько зняли з мого рахунку сто двадцять тисяч...

UA2 години ago

Троянда за вісім гривень на цвинтарі

Я замовила панахиду по Мирославу за тиждень до річниці й попередила дітей за місяць — щоб точно не забули, щоб...

DE3 години ago

Zwei Leben der Hannelore Brenninger

Die Diagnose kam an einem Dienstag im März, zwischen der Frühstückspause und dem Mittagessen im Seniorenheim "Am Lindenpark" in Regensburg....

DE3 години ago

Werkstatt Bergmann bleibt zu

Mein Vater hat vierunddreißig Jahre lang jeden Kolben in dieser Werkstatt selbst in der Hand gehabt. Ich, Kevin Bergmann, sechsundvierzig,...

DE3 години ago

Der Gesellschafterausschuss der Neumann Präzisionstechnik GmbH

Ich heiße Thomas Vogt, ich bin achtundfünfzig, und seit einundzwanzig Jahren führe ich zusammen mit meiner Schwägerin Renate Böhm die...

UA5 години ago

Картка з архіву під лавкою

Беата Заремба стояла за стійкою рецепції в харківському бізнес-центрі колишньої трикотажної фабрики "Промінь" і чекала, поки стара жінка нарешті втратить...

UA5 години ago

Автомайстерня без документів на моє ім’я

Мене звуть Роман Ковальчук, мені сорок два, і я тесть, про якого зараз пліткують півпід'їзду в Тернополі. Розповім, як усе...