Чоловік на півсили

**Чоловік на півставки**

Чудово. Зробив дружині дитину і під мамину спідницю? Ні, сину, так не вийде. Ховати тебе не буду.
Та яке там ховати? Я ж не назавжди… Просто перевести дух хочу, розумієш? Там вона кричить, плаче, потім вибачається, знову кричить… У мене вже нерви на межі, навіть чуже дихання дратує!
Переведеш дух на тому світі, проказала Тетяна, рішуче крокнувши вперед. Одружився терпи. Це тобі не табір «Артек», а сімя. Чи ти думав, що все життя будете по клубах тусувати та кіно дивитися?

Максим відвів погляд і розгублено знизав плечима. Хотів щось сказати, але слів не знайшов. Син поставив сумку на підлогу, ніби все одно збирався прорватися в мамину хату, навіть крізь її обурення.

Тетяна миттєво нахилилася вперед.
Ні! Жодних ночівель. Жодних вечерь. Не підеш сам викличу поліцію. Серйозно. Оце мені, він втомився…

Максим завжди так робив. Дивився боязко й провинувато, але в очах блищали іскорки образи.

…З дитинства син був майстром відкрутитися. Поки старший брат горбатився на городі, Максим скаржився на живіт і лежав із температурою. Тетяна возила його по лікарях, доки не зрозуміла, що її молодший просто дуже артистичний та хитрий.

Одного разу, коли син знову «захворів» перед контролью, вона просто витягнула його за комір з ліжка. Він нив, скиглив і нарікав, але йти довелося.

Ось помру прямо в школі будеш знати… образившись бурмотів він, сопучи носом. Ганна Петрівна тебе наругає, що ти мене хворого відправила. Тебе, а не мене!

Тетяна сміялася, хоч уже тоді розуміла, що це не смішно. Максим міг півдня збирати лего й будувати замки, але прибрати за собою тарілку було для нього всесвітньою трагедією. Домашку робив лише після крику. За будь-якої проблеми біг до мами з очима нещасного цуценяти.

І хоч Тетяна й намагалася це зупинити, звичка звалити все на інших нікуди не поділася.

У Оленки, дружини Максима, був нелегкий характер. Спочатку вона була тихою, ніжною й уважною. Майже в рот дивилася.

Вона мені каву в ліжко приносила. Мам, ось таку дружину я й хотів, ділився син із Тетяною.

Але її такими фокусами не взявш. Вона чудово знала, що на початку стосунків усі стараються показати себе з найкращого боку. До того ж Оленці був лише двадцять один. Майже ніякого досвіду, але бажання сподобатися хо