У маленькому містечку, де бруківку вкривав килим із золотих та багряних листків, панувала пізня осінь. Повітря було прозорим і прохолодним, ніжним, наче скло, що ось-ось розібється...
Нормальних тут немає Тая вискочила з човна, що пахнув смолою і річковою трясовою, і миттєво зрозуміла назад вже не повернутись. Повітря тут було інше: вологе, пропитане...
Коли час зупинився, а серця билися в ритмі паніки та надії, сімнадцятирічна дівчина з глухого закутку України зробила неможливе стала лікарем, матірю, рятівницею та символом того,...
Ти розбила моє дзеркало, отже, сім років будеш моєю боржницею, прошиплює Ратмир Коваль, власник галереї «АртЗеркО», і нахиляється так близко, що Зоряна відчуває аромат його мятного...
analysisWe need to adapt story to Ukrainian culture: change cities, countries, currencies, character and pet names to Ukrainian. Change first and last names to Ukrainian. Change...
Благаю тебе, дитинко, змилуйся наді мною, вже три дні, як я не їла ні крихти хліба, а в мене не залишилося жодної копійки, благала старенька продавчиню....
Вечір був тихий, сонце повільно ховалося за обрій, освітлюючи другорядну дорогу, що пролягала через поля. Машини тут рідко їздили, і лише цвіркуни порушували тишу. У сірому...
Завітав до пекарні з пусті шлунком і ще порожнішим серцем. Мені було всього вісім років, і я не памятав, коли востаннє їв щось гаряче. Тітонько чи...
**Щоденниковий запис**“Ти просто НА-ХЛЬО-СТКА!” сичала свекруха, навіть не підозрюючи, хто насправді живе в її домі.На вулиці Садовій, у самому серці мальовничого міста Ковеля, серед скромних одноповерхових...
Сніг падав, як гострі крижані голки, з сірого неба, вкриваючи розбиту дорогу товстим шаром. У цьому безкінечному білому просторі крихітна постать повільно, хитаючись, йшла вперед, наче...
Il treno sobbalzò per la terza volta in un minuto e il tè nel bicchiere con il portabicchiere d'argento fece...
Sono uscito dal carcere di Volterra alle sette del mattino, il ventitré marzo. Il cancello si è aperto con lo...
Mio suocero, Renato, aveva ottant'anni e diceva sempre la stessa frase quando tornavo dal lavoro tardi: "Marco, tuo figlio oggi...
Mi chiamo Lorenzo Ferretti, ho quarantatré anni e per undici anni ho versato ottocento euro al mese sul conto di...
Lo strappo si sentì prima che si vedesse. Un rumore secco, quasi un graffio, nella sala trucco dell'Hotel Villa Clerici,...
I run the dry cleaner's on the corner of Prescott and 9th, two blocks from the public library, and I've...
Fino ai sei anni avevo una famiglia normale — mamma, papà, un appartamento a Torino, zona Barriera di Milano, con...
Comasco, una mattina di novembre, il freddo che entra dalle finestre alte della villa sul lago. Due carabinieri attraversano il...
Martedì alle sette e venti ha chiamato la figlia di mio marito e ha detto che suo padre era morto...
**L'officina dopo Renzo e il silenzio che Massimo non ha sentito** Giovanna aveva quarantasette anni e per ventitré di questi...