У маленькому містечку, де бруківку вкривав килим із золотих та багряних листків, панувала пізня осінь. Повітря було прозорим і прохолодним, ніжним, наче скло, що ось-ось розібється...
Нормальних тут немає Тая вискочила з човна, що пахнув смолою і річковою трясовою, і миттєво зрозуміла назад вже не повернутись. Повітря тут було інше: вологе, пропитане...
Коли час зупинився, а серця билися в ритмі паніки та надії, сімнадцятирічна дівчина з глухого закутку України зробила неможливе стала лікарем, матірю, рятівницею та символом того,...
Ти розбила моє дзеркало, отже, сім років будеш моєю боржницею, прошиплює Ратмир Коваль, власник галереї «АртЗеркО», і нахиляється так близко, що Зоряна відчуває аромат його мятного...
analysisWe need to adapt story to Ukrainian culture: change cities, countries, currencies, character and pet names to Ukrainian. Change first and last names to Ukrainian. Change...
Благаю тебе, дитинко, змилуйся наді мною, вже три дні, як я не їла ні крихти хліба, а в мене не залишилося жодної копійки, благала старенька продавчиню....
Вечір був тихий, сонце повільно ховалося за обрій, освітлюючи другорядну дорогу, що пролягала через поля. Машини тут рідко їздили, і лише цвіркуни порушували тишу. У сірому...
Завітав до пекарні з пусті шлунком і ще порожнішим серцем. Мені було всього вісім років, і я не памятав, коли востаннє їв щось гаряче. Тітонько чи...
**Щоденниковий запис**“Ти просто НА-ХЛЬО-СТКА!” сичала свекруха, навіть не підозрюючи, хто насправді живе в її домі.На вулиці Садовій, у самому серці мальовничого міста Ковеля, серед скромних одноповерхових...
Сніг падав, як гострі крижані голки, з сірого неба, вкриваючи розбиту дорогу товстим шаром. У цьому безкінечному білому просторі крихітна постать повільно, хитаючись, йшла вперед, наче...
Термінал «Д» бориспільського аеропорту о шостій ранку пахнув кавою з automату і мокрою тканиною — надворі лив дощ, і люди...
Nazywam się Marcin Duda, mam trzydzieści sześć lat i przez ostatnie osiem byłem mężem Kasi Woźniak z Bydgoszczy. Piszę "byłem",...
Marek Winiarski policzył pieniądze trzy razy, jakby od trzeciego liczenia miało przybyć. Czterysta osiemdziesiąt złotych. Tyle zostało na koncie firmowym...
Мене звати Ірина Ковальчук, мені двадцять дев'ять, і я досі не знаю, як розповісти цю історію так, щоб у неї...
Мене звати Оксана Бабенко, мені шістдесят один рік, я двадцять три роки працюю на кладовищі в Немішаєвому під Києвом —...
Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...
Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...
Pod Krakowem, na starym trakcie w stronę Zakopanego, kelner ratuje bogacza po wypadku — a potem odkrywa, że dyrektorka hotelu,...
Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...
Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...