Тінь турботи: історія про любов і маніпуляції У затишному містечку Золочів, де вулиці тонули в барвистому цвіті каштанів, Олеся готувала вечерю, коли її чоловік Андрій зазирнув...
Найкращий чоловік — той, якого немає Марійка вже давно не вірила у дива. Після розлучення минуло шість років. Шість нескінченних зим, весонь, літ та осеней. Донька...
**Любовь, свекруха та штучний інтелект** — Мам, ну чому ти завжди намагаєшся зруйнувати мої стосунки з Олесею? — голос Дмитра тремтів від обурення, але він з...
Біля криниці… Марія Степанівна, натужно піднявши коромисло на плечі, йшла вузкою сільською стежкою, а залізні відра дзвеніли у ранковій тиші. Вода в криниці — чиста, крижана,...
Фаїна ледве зійшла з автобуса. Ноги наче дерев’яні, суглоби скриплять, а валіза раптом важить, як мішок із картоплею. Пасажири розбігались, наче таргани від світла, залишаючи за...
Останній прихисток. Історія однієї лавочки та однієї зламаної душі Полуденне сонце повільно хилилося до обрію, розливаючи світло і тепло по закуреним алеям. На краю доглянутого подвір’я,...
Оксана не розуміла, як її чоловік Тарас міг дозволяти власній матері так нахабно лізти в їхнє життя. Адже ж вона знала, як йому було боляче в...
**ФЕНІКС: ВІДРОДЖЕННЯ З ПОПЕЛУ** Він блукав вулицями мертвого міста, повільно, немов кожен крок давався з тяжким зусиллям. Людина була вже не молодою, але й до старості...
**ЛАДОШКА: ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ НЕНАРОЧНОЇ РОДИНИ** Того літа я втекла. Просто зібрала валізу, замкнула двері й пішла до чоловіка. Мені було двадцять два. На прощання мама крикнула...
**Щоденниковий запис** Антон — мій поки що чоловік — не звідси. Колись давно його направили на строкову службу в наше місто. Відслужив, а додому не повернувся....
Сон був мов із казки, але водночас дивний і тривожний. Оксана поспішала додому. Десята година вечора, а їй так хотілося...
Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...
**ПОХІД У РЕСТОРАН.** — Вперед за пригодами! — сказали одна одній кращі подруги, закидаючи валізи у багажник. Поїзд рушив точно...
Мамо, я більше не можу так жити, — Оксана стояла біля вікна, дивлячись на сіре небо, затягнуте важкими хмарами. —...
— Ти зовсім звичайнішала. Погладшала. Не хочу шукати іншу, й у мене нікого нема на стороні, клянусь. — Але й...
— Просто роби своє, — голос Дмитра звучав звичайно. Навіть не підвів очі від телефона. — Твоя справа — створювати...
Соломія сиділа на кухні у своїй новій хрущовці, розглядаючи старі фото. Сім років шлюбу вмістилися в один невеличкий альбом. Вона...
Оксана Борисівна сиділа за кухонним столом, перебираючи фотографії у своєму телефоні. Сорок років — кругла дата. Вона хотіла влаштувати справжнє...
**НОСОВИЙ ХУСТОЧКА.** — Знову Тарас хропить! — з досадою подумала Оксана. Відкинула важку руку чоловіка, на якій ще хвилину тому...
Жінка мешкала у гарному будиночку. Поруч, на клумбі, розквітали гортензії та петунії. Фіолетове розмаїття кольорів просто запаморочувало. Вона зігнула ноги...