Меня зовут Светлана Волкова, мне 17 лет, и я родилась в Нижнем Новгороде. Годы я хранила боль в себе, но теперь готова поделиться историей. Может, кто-то...
Ярославу з лікарні забирала двоюрідна сестра Оксана. Оксана – успішна художниця. Вона щира, добра, весела, ніколи не обходить правду, нічого не приховує, тому, коли вела Ярославу...
«Я не забула!» – Бабусю, уявляєш, ми сьогодні на пляжі знайшли золоте кільце! У піску! Тато випадково руку засунув у пісок, а там кільце! – Та...
В дитинстві, коли ще були живі моя бабуся з дідусем, мені здавалося, що вони і є моя справжня сім’я. Чому? Та тому, що мама постійно займалася...
Взрослі діти мого чоловіка з’явилися на наш медовий місяць, вимагаючи нашу віллу — і отримали урок Діти мого чоловіка ненавидять мене до глибини душі. Так було...
Відділ Наталю з лікарні забирала її двоюрідна сестра Олена. Олена — успішна художниця. Вона людина відкрита, добра, весела, завжди говорить правду і нічого не приховує, тож,...
Із онкологічного відділення Наталку забирала її двоюрідна сестра Олеся. Олеся – успішна художниця, завжди відкрита, добра, весела і ніколи не приховує правди. Тому, ведучи Наталю до...
Жила в одному місті жінка. Звали її Галина Миколаївна. Жила вона, як їй здавалося, цілком гідно. Щоправда, сім’ї не склалося, і дітей не було. Зате мала...
У невеликому містечку жила жінка. Її звали Олена Ігорівна. Вона жила, на її думку, досить добре. Нехай сім’ї і не було, та й дітей вона не...
Измена не прощается: мой муж связался с девушкой, годящейся ему в дочери Здравствуйте всем, кто сейчас читает это. Никогда не могла представить, что окажусь в такой...
Шість років пекарка Марійка лишала їжу тихому жебракові — не знаючи навіть його імені! У день її весілля з’явилося дванадцять...
Олеся пробачила, а я – ні. Віра Петрівна розглядала себе у дзеркалі, поправляючи сірий костюм. Сьогодні Олесці виповнилося тридцять. Перший...
Валентина Петрівна тримала в руках теплі палянички від Ярини, усміхаючись цьому несподіваному повороту долі. Після розмови вона зрозуміла, що іноді...
“Запізніле пробачення” — Не смій мені дзвонити! Чуєш? Ніколи більше не дзвони! — Галина Петровна з силою кинула слухавку на...
– Не треба мені такої доньки! – вигукувала Ярина Петрівна, махаючи пом’ятим аркушем паперу. – Сором для родини! Як я...
– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і...
– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...
Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...
«Ти навіть дякую не сказав» — Мамо, ну чого ти знову починаєш! — роздратовано кинув Ігор, навіть не відриваючи очей...
— Антоне, завітай! — шеф покликав через внутрішній зв’язок. Антон відчував — знову лає. Та й має право. — Прийшов?...