Чоловік покинув дружину в пологовому будинку.

Наталя залишилася без чоловіка, коли була у пологовому будинку. Дізнавшись, що дитина народиться з інвалідністю, її чоловік Ростислав покинув сім’ю, а через багато років вирішив повернутися і вимагати грошей.

Лікар сказав Наталі: – Ваш син ніколи не зможе ходити. Це ще добре, що він залишився живий при такій родовій травмі. Наталя сильно пригорнула сина до грудей і промовила: – Це мій син, і я завжди буду з ним поруч, чого б мені це не коштувало… а наш тато нам допоможе.

Коли Наталя сказала Ростиславу, що їхній син не зможе ходити, він трохи розгубився, а потім, оговтавшись, сказав:
– А як же ми будемо разом грати у футбол? Як будемо працювати в майстерні? Та й взагалі, навіщо такий син, який буде немічним.

Ростислав вирішив спитати поради у своєї старшої сестри. Наталя, звичайно, не очікувала, що Оксана таке скаже, адже вважала її мудрою жінкою. А Оксана сказала:
– Навіщо вам ця дитина, це лише тягар у житті. Ви ще молоді, можете народити здорових дітей і жити щасливо.

– Та дружина проти, вона не хоче від нього відмовлятися. Вчепилася в нього і не відпускає, – пробурмотів Ростислав.

– Так не будь тряпкою і слабаком. Постав їй умову, щоб вона вибрала: або ти, або її син-інвалід. І якщо вона не дурна, то вибере тебе, адже утримувати хвору дитину їй не по кишені.

Настав час виписки. Вийти з пологового до Наталі та сина прийшли її мама та подруги. Чоловік так і не з’явився, наче крізь землю провалився. Він подав на розлучення і виплачував мізерні аліменти.

Наталя за освітою юрист, змогла влаштуватися та проводити консультації вдома. Вона допомагала таким же матерям, які залишилися без чоловіків, але зі своїми дітьми. Через рік жінка змогла відкрити своє ФОП і зарекомендувала себе як висококваліфікований фахівець. Створила клуб для сімей, де є діти з інвалідністю, щоб люди спілкувалися і давали одне одному поради. Усім клубом їм вдалося домогтися для своїх дітей безкоштовного відвідування басейну, квитків до театрів. У малюків сяяли від щастя очі, а батьки плакали. Вони зрозуміли, що дітям можна показувати світ, а не сидіти цілими днями в квартирі.

Наталя робила все для свого сина, лише б він усміхався і тішив її гарним настроєм. Часто вони літали до моря, відпочивали. Наталя обійшла всіх лікарів, та син так і не зміг ходити, але біль зменшилася. Михайло почав займатися бальними танцями на візках. Хлопець був досить кмітливим, навіть на дистанційному навчанні в школі залишався відмінником. Після закінчення школи він вступив до інституту на програмування, адже ця спеціальність йому дуже була до вподоби.

Отримавши диплом, Михайло влаштувався на високооплачувану роботу і став заробляти більше, ніж мама. Він завжди робив їй подарунки, які замовляв через інтернет. Наталя усміхалася, а по щоках невільно текли сльози. Було приємно, що в неї такий турботливий син. Михайло виріс добрим і щедрим. Крім того, він почав вести свій блог, який розкрутив всього за кілька тижнів і тепер він популярний блогер.

У своїх відео він розповідає про життя людей з інвалідністю, які не мають впадати в відчай, а навпаки продовжувати жити, незважаючи ні на що. Він був настільки оптимістичний, що не кожен зміг би таким бути.

Нещодавно у Наталі задзвонив телефон, вона взяла трубку і почула голос колишнього чоловіка. Він сказав:
– Мені показали Михайла, сказали, що він зараз відомий блогер, і натякнули, скільки може заробляти. Нам треба зустрітися і поговорити.

Наталя та Ростислав домовилися зустрітися в кафе, яке знаходилося неподалік від будинку. Ростислав був здивований тим, що Наталя перетворилася на красуню. А син Михайло виріс сильним і сміливим хлопцем. Наталя одразу вирішила перебити колишнього чоловіка і запитала:
– Давай ближче до справи? Навіщо прийшов? Що тобі потрібно? Адже весь цей час ти жодного разу не з’явився й не поцікавився сином, а тут прийшов.

– Ти дивись, яка гарна стала. На дорогій машині приїхала. Живете заможно. А в мене є синок, братик Михайла. Він попав у біду, сів п’яним за кермо і збив молоду дівчину на пішохідному переході. Тепер йому загрожує серйозний строк. Якщо заплатимо за збитки, то можуть дати умовний строк.

Наталя не могла повірити, що колишній чоловік проситиме у неї грошей. Вона була в шоці. Подивившись на чоловіка, сказала:
– Значить, ти кинув мене з народженим з інвалідністю сином на руках. Навіть жодного разу не подзвонив і не з’явився, щоб дізнатися, як ми із сином почуваємося, може чимось допомогти? Зате виховав сина, який зміг собі дозволити сісти п’яним за кермо, мало не вбив людину, й не залишив інвалідом. І в тебе вистачає нахабства просити у мене гроші?

– У вас тих грошей як у дурня махорки. Тобі жалко чи що? Адже це брат Михайла. Ви всі багачі такі, жадібні до грошей.

– Знаєш що, забудь мій номер і більше не дзвони і не приходь. Знати тебе не хочу.

Тепер Ростислав почав писати Михайлові на пошту і давити на жалість, щоб той дав грошей.