Connect with us

З життя

Чому я попросила оплату за догляд за внуками під час канікул: пенсія не безмежна!

Published

on

На цей раз свекруха сказала, що не збирається бавити онуків на канікулах. Дочка і зять працюють усе літо, тож не мають можливості доглядати за синами. Відпустка їм цього року навіть не світить.

Просили маму невістки взяти онуків хоча б на тиждень, але вона категорично відмовилася:

— Я не збираюся брати на себе таку відповідальність!
Онуки вже школярі. Ну яка там відповідальність? Нагодувати і відпустити гуляти на двір — більше жодних клопотів з ними немає. Це ж не немовлята, яким треба памперси міняти, пелюшки прати й на руках носити цілий день.

От, наприклад, мій син узагалі виріс у селі. Я його з малих років до мами відправляла на канікули. Тоді всі діти зростали в селах, а батьки працювали. І ніхто не думав про відповідальність, бо були інші часи.

Коротше кажучи, син подзвонив мені й став жалітися, що у них безвихідна ситуація.
— Тоді будуть цілий день у квартирі сидіти зачинені, — зітхнув він.
— Ну я можу їх до себе на дачу взяти, — відповіла я.
— Серйозно? Мамо, ти нас дуже виручиш.
— Мені не важко. Тим більше, не хочу, щоб онуки все літо в чотирьох стінах провели.

Невістка, звісно, також зраділа моїй ініціативі. У нас із нею стосунки далеко не найкращі, але це дрібниці. Проте я одразу сказала синові:
— Тільки от фінанси на їхнє утримання мені дадіть, адже пенсія у мене не гумова.

Він захвилювався. Як і його дружина. Вони, мабуть, думали, що я все літо дітей сама забезпечуватиму. Чи уявляють вони, яка в мене пенсія? Це ж нереально!

— І скільки тобі потрібно грошей?
— Не мені, а онукам. Приблизно 10 000 гривень на кожного в місяць.

Невістка хитро усміхнулася. Вона відвела сина вбік і почала йому щось шепотіти на вухо. Тільки от не розрахувала відстані — я все чула.
— Мені доведеться половину зарплати їй віддати! — обурилася невістка.
— І що? Ти бачиш інший вихід?
— Може, у табір?
— А ти ціни дізнавалася? Нам дві зарплати доведеться віддати! До того ж, діти для табору ще замалі. Гроші мама не собі просить, а щоб годувати дітей і розважати. Сама знаєш, як зараз усе дороге.
— Твоя мама могла б і не називати такі суми. Вона ж у курсі, що у нас іпотека. Та й я лише недавно на роботу вийшла. Не по-людськи вона чинить.

— А твоя по-людськи? Не захотіла навіть тиждень з онуками сидіти, а моя на ціле літо готова їх забрати! — не витримав син.

Коротше кажучи, син підтримав мене. Вони дали мені гроші на все літо і поїхали. Невістка так скаржилася на проблеми з грошима, але 60 000 десь знайшла.

Ми з онуками дуже класно провели літо. Вони не були ні в чому обділені. І солодощі купувала, і іграшки, і навіть дещо з одягу.

До нас у село кожної неділі приїжджає чоловік на машині, який іграшки продає. Ну як я могла їм відмовити? Там всілякі дрібниці продаються, але грошей вони варті.

Батьки приїхали за дітьми в останні числа серпня. І знаєте, що найцікавіше? Невістка вирішила, що я маю скласти звіт, на що витратила гроші.

— Вибач, люба, але я всі покупки не записувала.
— Ну, раз ви вимагали гроші, має бути й звіт. А раптом ви всю суму на себе витратили? — обурилася вона.
— Тобто, ти такої думки про мене, так?
— Ну просто я не знаю, на що можна витратити 20 000 в місяць, якщо овочі та фрукти свої. Особливих розваг на дачі немає. Огірок у рот засунули і гуляти відправили, а гроші собі в кишеню!

— Як ти можеш так говорити про мене! Ти б хоч запитала, чим діти всі цілий час харчувалися? Жодного дня без м’яса! І у місто ми їздили майже кожні вихідні на атракціони кататися, а це не три копійки коштує.
— Ну не вірю я, що ви все до копійки витратили.
— Ще й моя пенсія в хід пішла, якщо тобі так цікаво. Можеш дітей спитати, що я їм купувала, а чеків у мене немає — треба було одразу попереджати, я б зберігала.

Мені дуже шкода, що син цього всього не чув. Я не хотіла його втягувати в конфлікт, адже вони б точно посварилися з дружиною.

Невістка всі витрати рахує і думає, що я збагатилася. Я могла б не брати гроші, тоді б діти точно бігали з огірком у зубах і морозиво б купувалося раз на тиждень. Такі канікули вона хотіла? Наступного року влаштуємо!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 + 12 =

Також цікаво:

CZ13 хвилин ago

Dopis, který přišel pozdě k adresátovi

Byla jsem tou dobou v lékárně na rohu Vinohradské pět let, a paní Jitku Dvořákovou jsem znala jako pravidelnou zákaznici...

NL21 хвилина ago

Het schrift op de Vinkenstraat

Ik bewaar het schrift in de keukenla, naast de folders van de Chinees om de hoek, waar ik het kan...

CZ22 хвилини ago

Osm tisíc korun za studnu, která nikdy neexistovala

Koncem srpna byla ve Žďárských vrších taková sucha, že sousedův pes Rek odmítal štěkat na kolemjdoucí — sotva našel sílu...

NL54 хвилини ago

Wij verpleegkundigen op de kraamafdeling

Ik werk al negen jaar op de kraamafdeling van een ziekenhuis in Nijmegen, en ik geloof niemand meer die zegt...

HU55 хвилин ago

Az eső, amely mindent elmondott

Az eső úgy verte az ablakot, hogy nem hallottam, amikor Marek ajtót nyit. Csak hangokat hallottam az előszobából — az...

IT56 хвилин ago

Cacao nel bicchiere di vetro spesso

Mi chiamo Ornella, ho sessantatré anni, e ricordo ancora quel martedì con una precisione che sembra ieri. Mio figlio mi...

NL2 години ago

Amara’s erfenis: de brief die haar vader nooit verstuurde

Amara Pinas stond op het Anton de Komplein in Amsterdam Zuidoost toen haar telefoon ging. Haar tante Rosita nam op,...

IT2 години ago

L’eredità che Marco non si aspettava

Marco Ferretti aveva quarantadue anni e un'officina meccanica in via Palmiro Togliatti, alla periferia di Bologna, quando sua suocera Ombretta...