Чи можу я провести з тобою зиму? Газові рахунки великі, а сил колоти дрова немає.

Моя дочка приїхала на вихідні, щоб зробити мені покупки, і я вирішила запитати:

— Чи можу я провести зиму з тобою? Платежі за газ дуже високі, а я не маю сили рубати дрова. А моя дочка відповіла мені:

— Мамо, де, у квартирі? Ось коли матиму будинок, тоді заберу тебе до себе.

Такої старості нікому не побажаю.

Хочу поділитися з вами своїм болем. Я залишилася вдовою дуже рано, коли мені було лише 26 років. Чоловік залишив мене з двома малими дітьми. Синові було 3 роки, а дочці рік. Я присвятила своє життя дітям. Їх потрібно було доглядати, одягати, вчити. Але у мене не було вибору, тому мусила сама справлятися.

Я працювала на повну ставку, а після роботи була домогосподаркою і садівницею. Жила в селі, але грошей не вистачало навіть на основне. Сама косила сіно, сама рубала дрова на опалення. Що ще робити, коли нема чоловіка?

Мої діти виросли і переїхали до міста.

Коли я була молодшою, все ще могла займатися господарством. Коли приїжджали онуки, вони могли їсти свіжі овочі і пити молоко. Я економила свою пенсію і передавала дітям.

Але на старість вже не можу нічого робити, ледве ходжу. Зими були найважчими.

Моя дочка приїхала на вихідні, щоб зробити мені покупки, і я вирішила запитати:

— Чи можу я провести зиму з тобою? Платежі за газ дуже високі, а я не маю сили рубати дрова.

А моя дочка відповіла мені:

— Мамо, де, у квартирі? Ось коли матиму будинок, тоді заберу тебе до себе.

Коли я вже не могла ходити, сусіди зателефонували моєму синові. Він сказав, що дуже зайнятий, його теща теж хворіє і нема коли їхати…

Попросила сусідів зателефонувати моїй сестрі. Сестра відразу ж приїхала. Вона забрала мене до себе. Завдяки їй я ще живу.

Минуло кілька місяців, а діти досі не зв’язуються зі мною.

Коли я була молодшою і здоровішою, їм була потрібна, а зараз вони забули, що у них є мати.

Нікому цього не бажаю. Що я зробила не так? Коли мої діти стали настільки байдужими?

Прошу всіх, хто читає це: шануйте своїх батьків. Ніхто у світі не любитиме вас так безкорисливо і щиро!