Connect with us

З життя

Дарую сину і онукам дорогі подарунки, а невістка від них позбавляється.

Published

on

Дарую синові та онучкам дорогі подарунки, а невістка позбувається усього.

Я на пенсії і живу для себе. Залишаюся доволі енергійною та сильною жінкою. Навіть працюю на півставки. Маю єдиного сина, а він уже вісім років має власну родину.

Дружина народила йому двох доньок, які є моїми онучками. Я люблю всю їхню родину, однак мою невістку ставлю недобре. Дізналася, що кожен подарунок, який я їй дарую, вона продає в Інтернеті. А я не даю їй нічого зайвого. Зазвичай купую речі високої якості. Якби вона продавала тільки свої речі, це було б не так погано, але вона також продає речі мого сина і онучок.

Ймовірно, винна жадібність невістки. Вона завжди була такою. Вони не сплачують іпотеку, не мають жодних фінансових обтяжень, мій чоловік подарував їм квартиру, машину, меблі — все. Син працює на хорошій посаді, але їй цього замало. Якось я спробувала дати гроші онучкам, але син відмовився їх прийняти. Сказав, що він заробляє пристойні гроші, натомість невістка ніколи не відмовляє. У будь-якому випадку, подарунки їй непотрібні.

Хотілося б балувати онучок. Як усі бабусі, купувати їм елегантні сукні та модне взуття. Іноді, коли отримую пенсію, йду до дитячих магазинів. Онучки йдуть зі мною та обирають іграшки для себе. Нещодавно у невістки був день іменин. Запитала в сина, чого б вона хотіла, і він назвав конкретну марку хлібопічки. Я купила і подарувала, а вона вдавала, що щаслива. Ще перед врученням цього подарунка, я хвалилася ним сусідці. Пояснила, що це дорога річ, бо не дарую її кому попало. Вона була в захваті.

Якби не цей випадок, я б нічого не дізналася. Вийшло так, що моя невістка вирішила продати подарунок. Сусідка хотіла пошукати для себе таку ж пічку в Інтернеті, зайшла на один сайт, де продають вживані речі, і там була та сама хлібопічка підписана іменем моєї невістки. Я була шокована. Почала переглядати інші речі з цього акаунту, вона продавала навіть одяг, який я купила онучкам. Деякі з них вони жодного разу не одягнули. Виставила також іграшки, а навіть сорочки мого сина за дуже низькими цінами. Мені було так шкода, мало не заплакала.

Зателефонувала своїй невістці та почала сваритися. Вона була збентежена, намагалася знайти виправдання, а потім сказала:

– Що в цьому поганого? Адже це вже наші речі. Ми можемо розпоряджатися ними на свій розсуд. Діти виросли з одягу і не хочуть бавитися іграшками, а чоловік не носить сорочки, бо вони вийшли з моди. Спробувала пекти хліб, але мені не сподобалося, тому вирішила продати пристрій!

Зателефонувала до свого сина, він нічого не знав. Сказав, що нічого не може зробити, бо дружина сама вирішує все.

Не знаю, що робити. Усі ці речі були дуже дорогі, я не шкодувала на свою родину. А ця жінка продавала всі мої коштовні подарунки й збирала гроші, які витрачала на себе. Було видно, що онучки не мають до цього жодного відношення, бо завжди були захоплені моїми покупками. Буду їх далі балувати, це не їхня провина, що вони мають таку матір. Доведеться також попросити, щоб не продавала речі, які я їм дарую.

Як з цим впоратися?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × два =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

Усе можливе

Все трапляється Марічка прокинулася за кілька хвилин до дзвінка будильника. Полежала, налаштовуючись на новий день, такий самий, як учора, тиждень,...

З життя16 хвилин ago

Чотири роки тому ми з дівчиною навчалися разом.

Чотири роки тому ми з моєю дівчиною, Марічкою, вчилися у Львові. Одного вечора, десь о пів на одинадцяту, вирішили зайти...

З життя1 годину ago

Кілька років тому, коли я навчався в університеті, моїми сусідами були троє хлопців мого віку.

Кілька років тому, коли я навчався в університеті, моїми сусідами були троє хлопців мого віку. Згодом ми стали близькими друзями....

З життя2 години ago

Справжня сила чоловіка

**Справжній чоловік** Оксана з Ігорем зустрічалися два роки. Мати Оксани вже почала хвилюватися, що дочка марнує з ним час, а...

З життя3 години ago

Урок на межі фантазії

**Шкільний урок, або Оленка** Юрко Коваль йшов із їдальні. Він уже ступив на перший схід сходів, коли почув під ними...

З життя4 години ago

Моя мама з малюнком у душі, а я — з прив’язкою до дідуся.

Моя матір родом із Чернігова, а точніше — з села Димер. Я завжди був дуже прив’язаний до свого дідуся, батька...

З життя5 години ago

Улюблена, неповторна

**25 січня, Київ** Дрібний дощик бив по обличчю, заліплюючи очі. Оксана йшла, мріючи швидше опинитися вдома. В голові туман, думки...

З життя6 години ago

Дядя Паша: Кожен день – нова глава!

Тьотя Галя, або Життя триває… Сергій сидів за кухонним столом, нудно дивлячись у стіну. Нічого цікавого там не було, як...