Connect with us

З життя

Двоє в родині: дитинство у світі дорослих

Published

on

У нашій родині нас було двоє. Сестра народилася через півтора року після мене. Тоді діти не вважалися центром Всесвіту, головними були дорослі. Влаштувати істерику на вулиці нікому й на думку не спадало у будь-якому віці. Тим більше, щось вимагати в крамниці. Але вдома ми сварилися. Різниця у віці була невеликою, ми гралися разом, а де є спільні інтереси, там і розборки. Без галасу та сліз не обходилося. Терміново була потрібна саме та іграшка, яку взяла сестра. Обділена дитина ридала на всю квартиру. Розумні доводи не діяли.

Моя мама (педагог, викладач університету) не вдавалася у довгі пояснення. Не карала, тим самим не даючи приводу розкрутити гіркоту на повну. Стояти в кутку та співчувати собі через сльози. Мудра мама вчиняла інакше. Мама співчувала:
– Ти теж хочеш погратися з цією лялькою?
– Аааааа, вона не дає!
– Тобі образливо, будеш плакати?
– Так, ааааа!
– Добре, плач! Іди на кухню, сідай і плач. Скільки тобі потрібно часу, п’ять хвилин чи десять?
– Десять! Аааа!
– Я заведу годинник, коли стрілка дійде сюди, значить час завершувати.

Пригадую свої відчуття – жодного блаженства. Одне діло, коли насварили, покарали – свята справа повідомити всьому світу про несправедливість, що чиниться. Зовсім інше, коли дозволили ридати у своє задоволення. Час тягнувся, сльози не витискалися, стрілка рухалася ледь-ледь. Я ридала незрозуміло чому і для кого, заздрячи сестрі, яка гралася в кімнаті:
– Мамо, скільки мені ще ридати?
– Ще дві хвилини!
– Аааа, ий-иии!
– Мамо, я більше не хочу!
– Все, наридалася? Іди гратись!

Ну, нарешті! Я кидалася до іграшок, забуваючи про ту ляльку, через яку почала істерику. У домі довго панували мир і спокій. Сваритися бажання не було. Раптом знову доведеться ридати цілих десять хвилин? Звідки взяти стільки сліз? Завершувати на середині – теж не справа, якщо дозволили істерику по повній програмі. Наче, не виправдала довіри. Навіщо ж починала?

Часом нам всім потрібно викидати емоції. Посваритися, покричати. З віком людина вчиться контролювати поганий настрій. Дитина ще не вміє справлятися.

Мама нами керувала. З одного боку – дозволяла ридати, щоб зняти стрес, а з іншого – встановлювала межі, не даючи капризу перерости у повноцінну істерику, яку добром не зупинити.

Цей метод я успішно застосовувала і з власними дітьми. Працював безвідмовно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 2 =

Також цікаво:

З життя17 хвилин ago

I saved up for three months to give my son the whole world. Then I found his glass jar—and it broke me in a way that even eighty-hour work weeks never could.

Id been squirreling away money for three months, determined to buy my son the whole world. But then I found...

З життя3 години ago

She Stormed Outside Angry About Her Car—Then the Boy Revealed the Truth About His “Real Mum”

She Stormed Out Furious About Her Car Until the Boy Mentioned His True Mum The country lane shimmered beneath the...

З життя6 години ago

Pregnant Wife Sends a Text to Her Husband—But It’s the Managing Director Who Reads It, Arrives, and Breaks Down Her Locked Apartment Door

Jessica woke suddenly, her growing belly feeling impossibly heavy. It was three in the morning, and the only sounds in...

З життя6 години ago

The Grand Hall Sparkled with Golden Light as All Eyes Turned in Awe

The great hall was washed in molten gold, rippling across velvet drapes and marble tiles as everyone paused, mouths half-open....

З життя9 години ago

“That’s Not How Things Go in Real Life…”

This isnt how these things go… Yet his confidence has faded, leaving his words thin in the air. The girl...

З життя11 години ago

She Gave Him a Lesson He’ll Never Forget!

She Taught Him a Lesson Hell Never Forget! We often hear the saying, Dont judge a book by its cover,...

З життя13 години ago

Across the diner, the man in the red polo shirt spun around, his eyes scanning the tables with sudden panic when he realized the child was no longer where he had told her to wait

Across the diner, the man in the red polo shirt spun around, his eyes scanning the tables with sudden panic...

З життя13 години ago

Across the diner, the man in the wool coat spun around, his eyes scanning the room with sudden panic when he realized the child was no longer where he had told her to stand

Across the diner, the man in the wool coat spun around, his eyes scanning the room with sudden panic when...