З життя
Я піймала чоловіка з найкращою подругою… але вони й не підозрювали, яку жорстоку помсту я для них приготувала!
Застала свого чоловіка з моєю найкращою подругою але вони й гадки не мали, що їх чекає помста, яку вони ніколи не забудуть.
Мені всього 32, і я була впевнена, що живу ідеальним життям: надійний чоловік, вірні друзі, затишний дім. Я помилялася гірко й болісно.
Все почалося того ранку, коли він, готуючись до «важливої зустрічі в офісі», був, як завжди, сповнений ентузіазму. Очі сяяли, слова лилися рікою: «Це мій шанс, кохана. Якщо все складеться, мене точно підвищать».
Я пишалася ним, старалася підтримати: улюблена вечеря, випрасувана сорочка, ніжне «щасти» на прощання.
Годиною пізніше, прибираючи вдома, я помітила його ноутбук на столику. Серце забилося частіше там точно була та презентація.
Без роздумів схопила компютер і побігла до готелю, де, за його словами, мала відбутися зустріч.
Заходячи, відчула щось дивне надто тихо. Не було ні музики, ні сміху, ні жвавих розмов. На моє запитання ресепшеністка підняла здивовану брову: «Яка офісна зустріч? Сьогодні нічого подібного немає».
Я завмерла. Попросила перевірити, чи є номер у моїм чоловіком. Він був
Піднімаючись на потрібний поверх, я побачила те, що назавжди врізалося в память: у коридорі, сміючись і обіймаючись, йшли до кімнати мій чоловік і моя найкраща подруга. Серце розривалося. Хотілося кричати, плакати, кинутися на них Але я міцніше стиснула ноутбук.
Я вирішила, що моя помста буде ідеальною. Такою, яку вони ніколи не забудуть.
Я стояла в тіні коридору, телефон наготові. Серце калатало, але руки були впевнені. Зробила кілька чітких фото він і вона, обіймаються, з тим поглядом, який колись був лише для мене.
Повертаючись до ліфта, одразу ж подзвонила її чоловікові. Його голос був сонний, він нічого не підозрював, але, почувши моє спокійне «Тобі варто це побачити», приїхав до готелю швидше, ніж я очікувала.
Ми зустрілися в холі. Я показала йому фото. Він завмер, повільно вдихнув і видихнув, а в його очах зявилася та сама холодна рішучість, що й у мене.
За кілька днів розлучення лежали на столі і для мене, і для нього. Але на цьому історія не закінчилася. Фото швидко розлетілися мережею хтось із знайомих «випадково» допоміг їх розіслати месенджерами та соцмережами.
Чутки дійшли до керівництва мого чоловіка. Замість довгоочікуваного підвищення він отримав сухий лист із формулюванням «звільнений через втрату довіри». Репутація розсипалася в один момент: партнери відмовилися співпрацювати, кажучи, що не будуть працювати з тим, хто здатний на таку низьку зраду.
А я? Просто тихо закрила за ним двері та викреслила з життя того, хто викреслив мене. Іноді карма приходить швидко особливо якщо їй трохи допомогти.
