Я уявляла, що знайшла своє щастя…

Мені снилося, що я заміж вийшла…
Поки Оксана розраховувалась за продукти в київському супермаркеті “Родина”, Михайло відсторонено стояв біля вітрини з іграшками. Коли ж вона почала пакувати продукти, він взагалі вийшов на сонячну вулицю. Оксана вийшла й підійшла до чоловіка, який палив цигарку, дим якої витинав у повітрі дивні кольорові кільця.
— Михайлику, візьми торбинки, — попросила вона, простягаючи два величезні пакети.
Михайло поглянув на неї так, наче вона запропонувала винести банкомат. Здивовано вимовив:
— А тобі чого?
Оксана збентежилась. Вигадана логіка сновидіння не могла пояснити це питання. Зазвичай чоловік допомагав. Але ж дивно, коли жінка волочить важкі мішки, а чоловік поруч летить легким пухом.
— Важкі вони,— прошепотіла вона.
— То й що? — і далі сперечався Михайло.
Цим разом він побачив, як Оксана розпалюється, та запринципився нести пакети. Він пішов углиб вулиці, знаючи, що вона не встигне. “Що значить “торбинки візьми”? Невже я вівторік? Чи підкаблучник? Я — чоловік! Сам вирішу, коли мені нести!” — міркував він. Сьогоднішнє його бажання — показати хазяїну в домі.
— Михайлу, куди ти? Пакети візьми! — крикнула Оксана майже в сльозах.
Мішки справді важили немов каміння. Адже саме Михайло накидав у кошик консерви та солодощі. До будинку було хвилин п’ять, та із тягарем дорога ніби розтягнулась у безкінечну стрічку.
Вона йшла й плакала тим сльозами, що лились уві сні. Чекала, що він повернеться жартома. Та ні — Михайло віддалявся, а його постать у сонячному промінні зменшувалась немов тріска. Бажання кинути торбинки було сильним, та вона в напівзабутому стані тягнула їх далі.
Підійшовши під парадне, вона сіла на лавку, що неслася повітряною рікою. Втома й образ душили. Вулицею плакать соромно. Та й ковтнути таку зневагу — неможливо. Стільки тур
Прокинувшись від нав’язливого шепоту власних кроків на мармурових сходах, Оксана зібрала Михайлові речі, що плавали в повітрі немов опалеві медузи, та випровадила його крізь двері, які розчинилися в місячному сяйві назавжди.