Як сусід провчив надокучливих родичів, які самовільно приходили на барбекю

Олекса Іванович, наш сусід по дачі під Києвом, завжди славився своєю гостинністю та вмінням чудово готувати шашлик. Його фірмовий рецепт, який він запозичив ще під час служби в Грузії, робив його страви справді незабутніми. Але його добродушність зіграла з ним злий жарт: деякі родичі почали зловживати його щирістю.

Кожні вихідні, лише побачивши димок від мангала на ділянці Олекси Івановича, його двоюрідні брати з родинами, що мешкали недалеко, з’являлися без запрошення. Вони охоче пропонували допомогти з приготуванням, але їхня участь обмежувалася лише куштуванням страв та спорожненням столу. При цьому вони не приносили ні продуктів, ні напоїв, повністю покладаючись на господарську щедрість.

Олекса Іванович, людина вихована і тактовна, довго терпів таку поведінку, сподіваючись, що родичі самі зрозуміють свою нетактовність. Але коли їхні візити стали регулярними та вже набридлими, він вирішив дати їм урок.

Однієї суботи, знаючи, що несподівані гості знову з’являться, Олекса Іванович приготував особливий «сюрприз». Він розпалив мангал, використавши для цього старі, наскрізь промоклі дошки, що залишилися після розбирання старої комори. Дим від такого палива був густим і мав жахливий запах.

Як і очікувалося, родичі не змусили себе чекати. Але, лише опинившись на ділянці і відчувши задушливий сморід, вони почали кривитися і перезиратися. Спробувати вдати, що все гаразд, швидко зійшла нанівець, коли дим став ще густішим, а запах — нестерпним.

«Олексо, щось сьогодні дим якийсь… особливий», — обережно помітив один із братів, закриваючи ніс хусткою.

«Та ось, дрова вологі трапилися, та й старі зовсім. Але нічого, зараз розгоряться», — зі спокійним виглядом відповів Олекса Іванович, продовжуючи підкидати в мангал нещасні дошки.

Через кілька хвилин, коли очі вже сльозилися, а одяг пройнявся неприємним запахом, гості почали шукати причини для поспішного від’їзду.

«Ой, зовсім забув, мені ж ще в магазин треба встигнути до закриття», — згадав один.

«А в нас вдома, здається, кран підтікає, треба терміново перевірити», — підхопила його дружина.

Незабаром увесь «десант» ретирувався, залишивши господаря наодинці. Олекса Іванович з полегшення зітхнув, прибрав недостійні дошки і розпалив мангал знову, вже з якісними дровами. Того вечора він вперше за довгий час насолоджувався шашликом у тиші й спокої.

Після цього інциденту несподівані гості більше не з’являлися без запрошення. Схоже, урок спрацював, і Олекса Іванович знову отримав можливість насолоджуватися дачними вечорами без нав’язливих відвідувачів.