Connect with us

Storie di vita

Як встановити контакт з мамою та припинити нескінченні сварки і непорозуміння?

Published

on

Що робити, якщо з матір’ю неможливо знайти спільну мову, і через це нескінченні сварки та непорозуміння?

Час розповісти мою історію, викласти все наболіле на папір — може, так хоча б трохи заспокоюся. Я звичайна жінка, мені трохи за тридцять, кілька років заміжня. Ми з чоловіком орендуємо квартиру в галасливому Києві, обидва працюємо, будуємо своє життя і загалом щасливі. Дітей поки що немає — вирішили почекати, насолодитися часом удвох. Моя матір, Галина Петрівна, вже перетнула поріг 65 років і майже три роки вдова після смерті батька.

Тато був для мене всім — людиною, якій я довіряла беззаперечно, з якою могла говорити про все на світі. Ми проводили разом чудові години, і його відхід залишив у моєму серці порожнечу, яку нічим не заповнити. З мамою стосунки завжди були теплими, але не без тертя — сварки спалахували, як сірники, раз по раз залишаючи гіркий осад. У мене є старша сестра, Олеся, вона живе з мамою в нашому старому домі під Києвом, але останні три місяці її там нема — поїхала у справах, залишивши маму одну.

Моя робота — суцільний стрес, нерви натягнуті, як струни. Я не люблю довгі телефонні розмови, надаю перевагу листуванню в месенджерах — так простіше, швидше, спокійніше. Але мама дзвонить мені кілька разів на день, і кожен дзвінок — як випробування. Кілька тижнів тому я наважилася сказати їй прямо: «Мамо, я втомилася слухати лише погане, давай говорити про щось гарне». Я розумію її — самій важко, особливо з грошима, і серце стискається від жалю. Щоб полегшити їй життя, я знайшла їй підробіток — вона тепер наглядає за дітьми своєї сестри і ходить на півставки в офіс. Але наші розмови все одно зводяться до двох тем: її робота або нескінченні скарги на долю. Це виснажує мене до краю, і я попросила її дзвонити рідше, писати повідомлення. Вона дослухалася — на кілька днів. А потім все повернулося на круги своя, ніби моїх слів і не було.

Я намагалася пояснити: «Мамо, у мене своя сім’я, своє життя, я заміжня». А вона у відповідь, як удар під дих: «Для тебе я завжди маю бути на першому місці». Я остовпіла. Ці слова відлунювали в голові, а всередині все кипіло від образи. Я казала, що чоловікові теж потрібен мій час, що я не можу розірватися, але вона пропускала це повз вуха. Розмови знову скочувалися до ниття, і я нагадувала: «Я зробила все, що могла, щоб тобі допомогти». А вона раптом випалила: «Не ти одна батькам допомагаєш! Діти моїх подруг машини їм купують, гроші шлють!» Це було як ніж у серце. Два роки тому я збирала на протез для неї, відмовляючи собі та чоловіку в усьому. Ми тоді навіть машину не могли собі дозволити, а я відкладала кожну гривню, щоб мама не почувалася гірше за інших після смерті тата. І ось тобі вдячність.

Я хочу хоч трохи тиші, відпочинку, ковтка свободи. У мене чудовий чоловік, Сергій — тихий, добрий, терплячий. Але навіть його ці дзвінки почали виводити з себе, я бачу, як він хмуриться, коли телефон тріщить черговий раз. А мама? Вона образилася і заявила, що це він налаштовує мене проти неї. Це добило мене остаточно. Все складніше, ніж здається. До 18 років ми з мамою жили, як кішка з собакою — вона кричала, я плакала, дитинство було повне образ і болю. Тепер я намагаюся налагодити з нею зв’язок, простягнути руку, але щоразу натрапляю на стіну. Вона не чує мене, не хоче чути, і я тону в цьому безсиллі.

Я втомилася від сварок, від цього вирію непорозуміння. Серце нудить, душа болить, а виходу не видно. Прошу, допоможіть порадою — як знайти з нею спільну мову? Як зупинити цю бурю, що руйнує нас обох? Я хочу миру, але не знаю, де його шукати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 13 =

Також цікаво:

EN1 годину ago

Danny Mercer’s 100th House, Paid Off, Toledo, Ohio

In the fall of 1977, Danny Mercer was eighteen, two months out of Rogers High School with no diploma and...

Storie di vita3 години ago

Qualche giorno fa mia figlia mi ha telefonato mentre stavo sistemando la cucina.

A una certa età, il programma ideale per il sabato sera è un pigiama comodo, una tisana calda e nessuno...

EN4 години ago

The $150 the Churro Cart Made Off Kate Hudson’s Kiss Scene on Ninth Avenue

I've run my cart on the corner of West 45th and Ninth for eleven years. Coffee, churros, the occasional bacon-egg-and-cheese...

EN4 години ago

Seven Years in the Shadows, One Night of Courage

At one in the morning, a boy walked into the police station on Elm Street in Rockford, Illinois. He gripped...

EN7 години ago

The Dog Who Knocked Over a Folding Table on East Passyunk

I run the front counter at a vet clinic on East Passyunk in South Philly, and most of what I...

Storie di vita8 години ago

Quando erano piccoli, desideravo continuamente qualche minuto di silenzio.

«Figli miei, quando non ci sarò più, promettetemi che non diventerete degli estranei che si incontrano soltanto ai funerali.» È...

Storie di vita8 години ago

Quando non ci sarò più, chi riunirà i miei figli attorno alla stessa tavola? Il desiderio di una madre per il loro futuro

Vorrei dire loro qualcosa che forse non sono mai riuscita a esprimere fino in fondo, perché noi mamme, a volte,...

EN9 години ago

The Coat I Never Brought Back to Walter Hayes

I was standing on a folding stage behind a ribbon the color of a stop sign, and a reporter from...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.