З життя
Як жадібність затьмарила йому розум і знищила все
На що штовхає жадібність і до чого вона призводить
Ми були нерозлучні
З дитинства я був дуже близький зі своїм двоюрідним братом Артемом.
Ми росли разом, як брати, ділили радість і смуток, потрапляли в халепи, навчалися, мріяли.
Коли його батьки розлучилися, і мати пішла з іншим чоловіком, Артем залишився з батьком.
Той пив, зриватись на сина, міг ударити, принизити.
Я, хоч і був молодший, завжди заступався за нього.
Зрештою ми вдвох втекли від цього кошмару – відремонтували старий горище в будинку його бабусі і оселились там.
Це було наше укриття.
Ми думали, що тепер усе буде тільки краще.
Але тоді я ще не знав, що жадібність може зруйнувати людину.
Він навіть мені заздрив
Коли я вступив до університету, Артем вже працював.
Але, побачивши, що я будую своє життя, він теж вирішив переїхати в місто і залишитися поруч.
Ми знову жили разом, знову усе ділили.
Я підробляв охоронцем, щоб оплачувати навчання, а він сердився – що, мовляв, його не беруть на нормальну роботу, бо нема диплома.
Я вмовляв його вчитися – хоча б заочно, але він не хотів.
А ось заздрити почав.
Він став помічати, скільки у мене грошей, який одяг я купую, куди ходжу.
І всередині нього закипіла заздрість.
Жадібність привела його на дно
Артем захотів мати стільки ж, скільки й я.
Але не через навчання і роботу.
Він зв’язався з місцевими бандитами – ті займалися сумнівними справами, але добре заробляли.
Я знав, що він розуміє, що робить.
Але бажання бути кращим за мене і мати більше за мене осліпило його.
І ось одного разу я купив машину.
Це була моя перша велика покупка, чесно зароблена.
Я запропонував йому покататися – просто з’їздити, подивитися.
Але він не зміг приховати лють.
Я бачив ненависть в його очах.
Йому було нестерпно усвідомлювати, що я йду вперед, а він стоїть на місці.
Того ж дня він взяв кредит і купив старе авто, яке не проїздило і місяця.
Він перетворився на людину, одержиму жадібністю.
Фінал був передбачуваний
Він перестав думати про друзів, родину, себе.
Йому потрібно було більше, більше, ще більше.
Він продавав дружбу, зраджував тих, хто його підтримував, сварився з рідними.
Він бачив у людях не людей, а конкурентів.
Він зруйнував себе сам.
Тепер він зовсім один.
Один, як розбите авто, залишене на узбіччі.
Як гонщик, що не дійшов до фінішу.
Алчність все руйнує.
Тільки от в кінці цієї гонки не буває переможців.
Claire was frying meatballs when her husband walked into the kitchen. – “Claire, we need to talk,” Mark declared firmly. – “Talk,” the woman snapped. – “Maybe sit down and listen properly?” Mark’s voice sounded impatient. – “I never… I have to keep an eye on the meatballs,” the wife replied. – “What did you want to tell me?” – “I…” Mark stammered, barely finding words. – “I’ve met another woman… I’m leaving you!” – “Congratulations. I’m really happy for you,” Claire said calmly. – “Do you mean congratulations? Are you happy for me?” the man looked at his wife in surprise. But Mark could not have imagined what Claire was planning at that moment.
**Diary 12May** I was panfrying mincedmeat patties when Mark slipped into the kitchen. Emma, we need to talk, he said,...
Julia gets pregnant. Her husband George never leaves her side throughout the pregnancy, granting every wish and whim. At last the moment arrives and George drives Julia to the maternity ward. When a healthy baby girl is born, he sighs with relief. The delighted new dad heads home to rest. The next day he returns to visit his wife and daughter—“Your wife isn’t here,” they announce. “That can’t be!” George protests. “Maybe she stepped out? Look for her!” “No, she’s gone, here’s a note,” the nurse says, handing him a twice‑folded slip. George unfolds it and turns pale at what he reads.
Dear Diary, It feels strange to put all of this down on paper, but the past few months have been...
My stepdaughter took me out to dinner – I was left speechless when the bill arrived.
I hadnt heard from my stepdaughter, Ethel, for what felt like an eternity. So when she asked me out for...
Olivia and Her Mother‑in‑Law Huddle on an Old Bed, Warmly Dressed in Winter’s Chill, Only a Freshly Stoked Stove for Heat; “Don’t Fear, Mum, We’ll Have Everything—We’ll Survive. Here’s Your Medicine,” She Reassures, Though She’s Not Truly Her Mother, but Her Former Mother‑in‑Law, Almost Former.
**Diary 12March2024** Today I sit on the sagging wooden bed in the old cottage with my motherinlaw, Martha, both of...
La cinta dorada seguía intacta frente al pabellón. Detrás de ella, los trabajadores comenzaban a retirar la placa con el nombre de Eduardo.
Alicia dejó de escuchar a los periodistas cuando Leo hizo una pregunta en voz baja: —¿Mi madre esperó a que...
El violín descansaba entre sus manos. Desde el pasillo llegaba la sombra inmóvil de Arturo, que no se atrevía a entrar.
Isabel dejó de cantar cuando Mateo preguntó: —¿Mi madre lo esperó? El violín descansaba entre sus manos. Desde el pasillo...
Elena dejó de tararear cuando Daniel hizo la pregunta que nadie quería escuchar
Elena dejó de tararear cuando Daniel hizo la pregunta que nadie quería escuchar. —¿Mi madre esperó a que él volviera?...
The question filled the marble hall more completely than the violin had filled the vineyard.
Eleanor stopped smiling when Nico asked: “Did my mother wait for him?” The question filled the marble hall more completely...