З життя
Як знайти вихід зі складного становища

Ох, слухай, таке трапилося…
На літні канікули Оксана з чоловіком відвезли дітей у село, що недалеко від їхнього міста. Навідували їх що вихідних, іноді вона їхала сама. Село за сім кілометрів, тож Оксана могла в пятницю ввечері після роботи сісти на автобус, якщо Іван у вихідні працював.
Можливо, вона б і не їздила так часто, але по-перше, сумувала за дітьми, а по-друге, батько після інсульту, і хотілося допомогти матері з городом. У цю пятницю зібралася їхати одразу після роботи.
Ваню, я одразу до дітей у село, тож їж тут без мене, у холодильнику все є. А в неділю приїжджай за мною, у тебе ж вихідний, дивно, що в суботу працюєш
У нас там повний завал, буркнув чоловік. Шеф сказав, що заплатить.
Оксана працювала головним бухгалтером у офісі, у пятницю поспішала закрити звіт, так поспішала, що через цю метушню зробила помилки і так і відправила його начальству у область.
У суботу після обіду задзвонив її керівник, Василь Миколайович.
Оксано, що ти там наплутала зі звітом? Мені дзвонять згори й лаються, негайно виправляй, інакше позбавишся премії.
Я в селі, Василю Миколайовичу, може завтра він не дав їй договорити.
Мене не цікавить, де ти, виправляй! кричав він так, що поруч стояла її мати.
Добре, зараз поїду.
Ой, доню, хто це так кричить?
Мій начальник. Щось я там накосячила зі звітом, поспішала вчора. Гаразд, треба їхати, прямо в офіс заїду. Терміново йому, бач
Попрощалася з тринадцятирічним сином і десятирічною донькою.
Ну все, дітки, до наступних вихідних.
Приїхавши до міста, пішла прямо в офіс, подзвонила охороні, щоб відкрили, ввімкнула компютер і сіла виправляти звіт. Передивившись уважно, нарешті побачила дві помилки, і навіть сама здивувалася.
Як я могла таке пропустити? Це ж очевидно! Мабуть, там теж здивувалися. Все через цю метушню, поспішала на автобус.
Вже був вечір, вона знову відправила звіт, закрила офіс і пішла додому.
Іван скоро має прийти з роботи, ось здивується, що я вже вдома, думала вона, йдучи повільно. Дивно, раніше він у вихідні не працював, і взагалі останнім часом якийсь інший. Телефон з рук не випускає, задумливий, іноді злий. Треба з ним поговорити, дізнатися. Якраз дітей немає, можна й поспілкуватися.
Підійшовши до будинку, дістала ключі з сумки, підняла голову й побачила світло на кухні.
Отже, Ваня вже вдома!
Піднімаючись на третій поверх, їй чомусь стало неспокійно. Підійшовши до дверей, почула романтичну музику, яку чоловік не любив, коли вона вмикала.
Це було дивно. Двері відчинила обережно, у коридорі натрапила на чужі сандалі, знайомі, але чиї не могла згадати.
Поклала ключі й сумку на тумбочку, заглянула у кімнату, де горів світильник, пройшла у спальню нікого. Лише грала музика.
Повернулася до балкона й побачила два силуети оба курили.
Надька, це Надька! пройшло в голові. Так, сандалі її. Їй стало погано, це була її подруга.
Що вона тут робить? Останнім часом Надя часто заходила до них у гості, коли Оксана була вдома. Втрьох пили чай, іноді вино. Оксану затрясло, вона тихо підійшла до балкону.
Ваню, коли ти вже скажеш Оксані про нас? почула вона голос подруги.
Чоловік, схоже, не був радий цьому питанню.
Надь, ми ж домовилися не поспішати. Я ще сам не вирішив
Крізь завісу Оксана побачила, що чоловік у трусах, а подруга в його сорочці.
Ну і коли ти вирішиш?! раптом не втрималася й гучно вигукнула Оксана, розсуваючи штору.
Чоловік від несподіванки впустив цигарку, а Надя скрикнула мабуть, впала на ногу.
А ти чого приперлася? Ти ж мала завтра приїхати! закричала Надя. Навіть добре, що побачила.
Оксана оніміла від такої нахабності, але не заплакала.
Окс, ну хоч би подзвонила, тихо промовив Іван.
Тепер я маю додому дзвонити? відповіла вона зі злості.
Надя дивилася на неї викликаюче, без сорому. Але тут Іван сказав:
Одягайся і йди.
Вона невдоволено хмикнула, одяглася й вийшла, грюкнувши дверима.
Окс, вибач, Надька це ніщо серйозне, просто від нудьги. Я ж не збираюся йти з сімї.
А ти вважаєш, що у нас ще є сімя?
Окс, не починай. Ну буває таке у чоловіків. А взагалі, ти й сама винувата. На кого ти стала схожа? Не доглядаєш за собою, не одягаєшся, як раніше. А я чоловік, мені хочеться краси. Раніше їздили у відпустку, а зараз?
А зараз згадай, що у нас діти, що мій батько після інсульту, і я ма
