Connect with us

З життя

Як знайти вихід зі складного становища

Published

on

Ох, слухай, таке трапилося…

На літні канікули Оксана з чоловіком відвезли дітей у село, що недалеко від їхнього міста. Навідували їх що вихідних, іноді вона їхала сама. Село за сім кілометрів, тож Оксана могла в пятницю ввечері після роботи сісти на автобус, якщо Іван у вихідні працював.

Можливо, вона б і не їздила так часто, але по-перше, сумувала за дітьми, а по-друге, батько після інсульту, і хотілося допомогти матері з городом. У цю пятницю зібралася їхати одразу після роботи.

Ваню, я одразу до дітей у село, тож їж тут без мене, у холодильнику все є. А в неділю приїжджай за мною, у тебе ж вихідний, дивно, що в суботу працюєш

У нас там повний завал, буркнув чоловік. Шеф сказав, що заплатить.

Оксана працювала головним бухгалтером у офісі, у пятницю поспішала закрити звіт, так поспішала, що через цю метушню зробила помилки і так і відправила його начальству у область.

У суботу після обіду задзвонив її керівник, Василь Миколайович.

Оксано, що ти там наплутала зі звітом? Мені дзвонять згори й лаються, негайно виправляй, інакше позбавишся премії.

Я в селі, Василю Миколайовичу, може завтра він не дав їй договорити.

Мене не цікавить, де ти, виправляй! кричав він так, що поруч стояла її мати.

Добре, зараз поїду.

Ой, доню, хто це так кричить?

Мій начальник. Щось я там накосячила зі звітом, поспішала вчора. Гаразд, треба їхати, прямо в офіс заїду. Терміново йому, бач

Попрощалася з тринадцятирічним сином і десятирічною донькою.

Ну все, дітки, до наступних вихідних.

Приїхавши до міста, пішла прямо в офіс, подзвонила охороні, щоб відкрили, ввімкнула компютер і сіла виправляти звіт. Передивившись уважно, нарешті побачила дві помилки, і навіть сама здивувалася.

Як я могла таке пропустити? Це ж очевидно! Мабуть, там теж здивувалися. Все через цю метушню, поспішала на автобус.

Вже був вечір, вона знову відправила звіт, закрила офіс і пішла додому.

Іван скоро має прийти з роботи, ось здивується, що я вже вдома, думала вона, йдучи повільно. Дивно, раніше він у вихідні не працював, і взагалі останнім часом якийсь інший. Телефон з рук не випускає, задумливий, іноді злий. Треба з ним поговорити, дізнатися. Якраз дітей немає, можна й поспілкуватися.

Підійшовши до будинку, дістала ключі з сумки, підняла голову й побачила світло на кухні.

Отже, Ваня вже вдома!

Піднімаючись на третій поверх, їй чомусь стало неспокійно. Підійшовши до дверей, почула романтичну музику, яку чоловік не любив, коли вона вмикала.

Це було дивно. Двері відчинила обережно, у коридорі натрапила на чужі сандалі, знайомі, але чиї не могла згадати.

Поклала ключі й сумку на тумбочку, заглянула у кімнату, де горів світильник, пройшла у спальню нікого. Лише грала музика.

Повернулася до балкона й побачила два силуети оба курили.

Надька, це Надька! пройшло в голові. Так, сандалі її. Їй стало погано, це була її подруга.

Що вона тут робить? Останнім часом Надя часто заходила до них у гості, коли Оксана була вдома. Втрьох пили чай, іноді вино. Оксану затрясло, вона тихо підійшла до балкону.

Ваню, коли ти вже скажеш Оксані про нас? почула вона голос подруги.

Чоловік, схоже, не був радий цьому питанню.

Надь, ми ж домовилися не поспішати. Я ще сам не вирішив

Крізь завісу Оксана побачила, що чоловік у трусах, а подруга в його сорочці.

Ну і коли ти вирішиш?! раптом не втрималася й гучно вигукнула Оксана, розсуваючи штору.

Чоловік від несподіванки впустив цигарку, а Надя скрикнула мабуть, впала на ногу.

А ти чого приперлася? Ти ж мала завтра приїхати! закричала Надя. Навіть добре, що побачила.

Оксана оніміла від такої нахабності, але не заплакала.

Окс, ну хоч би подзвонила, тихо промовив Іван.

Тепер я маю додому дзвонити? відповіла вона зі злості.

Надя дивилася на неї викликаюче, без сорому. Але тут Іван сказав:

Одягайся і йди.

Вона невдоволено хмикнула, одяглася й вийшла, грюкнувши дверима.

Окс, вибач, Надька це ніщо серйозне, просто від нудьги. Я ж не збираюся йти з сімї.

А ти вважаєш, що у нас ще є сімя?

Окс, не починай. Ну буває таке у чоловіків. А взагалі, ти й сама винувата. На кого ти стала схожа? Не доглядаєш за собою, не одягаєшся, як раніше. А я чоловік, мені хочеться краси. Раніше їздили у відпустку, а зараз?

А зараз згадай, що у нас діти, що мій батько після інсульту, і я ма

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 15 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Ти не тут місце,” насміхався він — аж поки голос пілота не змінив усе

**Щоденник** «Ти тут не на своєму місці», знущався чоловік у бізнес-класі. А потім голос пілота змусив його зникнути. Ярослав Корбут...

З життя7 хвилин ago

Останній шанс

Хлопячий сніг крутився у повітрі, коли Маряна йшла до магазину. Навкруги метушилися люди, особливо чоловіки адже завтра свято. Вона завжди...

З життя1 годину ago

Замість весілля – неймовірна сенсація

Коли мене питають, як ми познайомилися, я завжди посміхаюся це наче кадр з романтичного фільму. Був дощовий вівторок, і я...

З життя1 годину ago

Як знайти вихід зі складного становища

Ох, слухай, таке трапилося… На літні канікули Оксана з чоловіком відвезли дітей у село, що недалеко від їхнього міста. Навідували...

З життя2 години ago

Неминучість долі

І все-таки долю не обдуриш Найкращі подружки Олеся й Маряна дружили з дитинства, жили в одному селі, і всі казали,...

З життя2 години ago

Холодне серце замість живого

Ще в давні часи, коли жила в нашому краї дівчина Марічка, сталося з нею таке, як із багатьма дітьми, коли...

З життя3 години ago

«На кого дивишся, дядьку?» — кинув мажор, вдаривши відро з ягодами. Але коли він побачив, ХТО насправді цей «просто дід» біля дороги — його життя розділилося на ДО та ПІСЛЯ.

«Що витріщився, діду?» кинув мажор, штовхнув ногою відро з ягодами. Та коли побачив, ХТО насправді був цей «звичайний дідусь» біля...

З життя3 години ago

— Якщо ти не дурна, переведи цей документ – директор знущався з прибиральниці, але потім був здивований істинною

Артем Вовк увійшов до розкішного холу своєї нової штаб-квартири зі звичною впевненістю. Холодний блиск скла, полірованого мармуру та металу нагадував...