З життя
Історія квартири, здала відразу після смерті власниці.
Віднедавна я опинилася в квартирі в центрі Києва, яку здали відразу після смерті власниці. Велика занедбана квартира з чорним входом. Нові господарі – дуже далекі й, напевно, дуже жадібні родичі. Вони нічого не винесли, не прибрали, не намагалися зберегти. Жити в такому оточенні було дивно – торкаєшся всього без дозволу, наче господар просто вийшов до магазину за хлібом.
Спочатку здавалося, що хтось повернеться, побачить мене і запитає голосом директора: що ви тут робите? Але ні, ніхто не прийшов. Біля телевізора клубок ниток. Ґудзики в вазочці. Чеські різнокольорові келихи, красиві, але в постійному вжитку – явно часто пили з них вино. За склом фотографія іноземної дівчинки в мантії та шапочці з пензликом. У кладовці акуратно упаковані зимові пальта і черевики. У всіх кімнатах свіжі календарі – настінні, перекидні, відривні, просто якась манія. Тут стежили за часом. На кухні в шафці недопиті вітаміни «Корал клубу». Тут планували жити довго і затишно. Ніяких ліків – ніхто не хворів.
Власниця жила одна в трьох кімнатах. У ванній різні шампуні для кошенят. Скрізь сильний котячий дух. Коти тут були на королівському становищі, і, вочевидь, їх гуртом вивели слідом за труною. І чудова бібліотека. Не декоративна, коли сторінки склеєні, а книжки підібрані за кольором і висотою. А така жива, читана, видно, що поповнювалася все життя, для задоволення, без снобізму. І альбоми Філонова, і китайська філософія, і Чейз з Устиновою.
А ще багато-багато книжок про діда власниці квартири. Товстезних, набагато товстіших за Біблію. На кількох мовах. Скрізь про його всесвітню комуністичну значимість, його геній і вдячність народів за його діяння. І ось я прийшла з вулиці, і якби тут був камін, я могла би підтримувати вогонь за допомогою цього макулатури. Тоді з неї була б хоч якась користь.
Що залишилося від цієї людини? Квартира в Києві, здаючи яку, далекі родичі можуть більше не працювати.
Боже, можна померти в будь-який момент, і нічого з того, що було тобі дорогим, вже не буде дорогим нікому. Так, є діти, але і їм не потрібно нічого мого. У них буде своє. Господи, все, що є у нашому житті матеріального – це лише дрібниці, такі смішні й незначущі речі. Та й самі ми…
Виявилося, що досі у мене була надія на безсмертя)
А тепер не буду нічого накопичувати, обставляти і думати про потім. Життя неможливо облаштувати раз і назавжди, його можна лише продовжувати день за днем.
І збирати – лише враження, жити тільки зараз – щоб було що згадати, коли вже нічого не буде відбуватися. Мені показали, що буває ПОТІМ. Нічого. Просто приходять чужі люди, витирають твої сліди і варять каву в твоїй турці .
My Son and His Wife Gave Me a Flat When I Retired
Eleanor Whitaker had just been handed a flat the moment she retired. That afternoon, her son Peter and his wife...
If you call my dinner slop again, you’ll be eating on the street!” snapped Jane to her mother-in-law.
“Call my cooking slop one more time, and you’ll be eating out of bins!” Emily snapped at her mother-in-law. She...
My Son and His Wife Gave Me a Flat When I Retired
My son James and his wife Harriet handed me a flat the day I finally hung up my work boots...
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...