Connect with us

З життя

Історія квартири, здала відразу після смерті власниці.

Published

on

Віднедавна я опинилася в квартирі в центрі Києва, яку здали відразу після смерті власниці. Велика занедбана квартира з чорним входом. Нові господарі – дуже далекі й, напевно, дуже жадібні родичі. Вони нічого не винесли, не прибрали, не намагалися зберегти. Жити в такому оточенні було дивно – торкаєшся всього без дозволу, наче господар просто вийшов до магазину за хлібом.

Спочатку здавалося, що хтось повернеться, побачить мене і запитає голосом директора: що ви тут робите? Але ні, ніхто не прийшов. Біля телевізора клубок ниток. Ґудзики в вазочці. Чеські різнокольорові келихи, красиві, але в постійному вжитку – явно часто пили з них вино. За склом фотографія іноземної дівчинки в мантії та шапочці з пензликом. У кладовці акуратно упаковані зимові пальта і черевики. У всіх кімнатах свіжі календарі – настінні, перекидні, відривні, просто якась манія. Тут стежили за часом. На кухні в шафці недопиті вітаміни «Корал клубу». Тут планували жити довго і затишно. Ніяких ліків – ніхто не хворів.

Власниця жила одна в трьох кімнатах. У ванній різні шампуні для кошенят. Скрізь сильний котячий дух. Коти тут були на королівському становищі, і, вочевидь, їх гуртом вивели слідом за труною. І чудова бібліотека. Не декоративна, коли сторінки склеєні, а книжки підібрані за кольором і висотою. А така жива, читана, видно, що поповнювалася все життя, для задоволення, без снобізму. І альбоми Філонова, і китайська філософія, і Чейз з Устиновою.

А ще багато-багато книжок про діда власниці квартири. Товстезних, набагато товстіших за Біблію. На кількох мовах. Скрізь про його всесвітню комуністичну значимість, його геній і вдячність народів за його діяння. І ось я прийшла з вулиці, і якби тут був камін, я могла би підтримувати вогонь за допомогою цього макулатури. Тоді з неї була б хоч якась користь.

Що залишилося від цієї людини? Квартира в Києві, здаючи яку, далекі родичі можуть більше не працювати.

Боже, можна померти в будь-який момент, і нічого з того, що було тобі дорогим, вже не буде дорогим нікому. Так, є діти, але і їм не потрібно нічого мого. У них буде своє. Господи, все, що є у нашому житті матеріального – це лише дрібниці, такі смішні й незначущі речі. Та й самі ми…

Виявилося, що досі у мене була надія на безсмертя)

А тепер не буду нічого накопичувати, обставляти і думати про потім. Життя неможливо облаштувати раз і назавжди, його можна лише продовжувати день за днем.

І збирати – лише враження, жити тільки зараз – щоб було що згадати, коли вже нічого не буде відбуватися. Мені показали, що буває ПОТІМ. Нічого. Просто приходять чужі люди, витирають твої сліди і варять каву в твоїй турці .

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 + дев'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

At First, Everyone Stood Still

At first, the room stood motionless. A boy kneeling before her. I can help. I promise. A few guests cast...

З життя4 години ago

If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.”If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.

So listen, I gotta tell you about what went on with my friend Emily and her family, it was such...

З життя5 години ago

The husband’s mistress was flawless. She herself would have picked a woman like her, if she had been born a man.

The husbands lover, Mabel, is a rarity of beauty. If she were a man, James would still pick her. You...

З життя5 години ago

They were prepared to add the little girl’s name to the roster of the missing. Then an old dog hobbled onto the frozen lake and outsmarted all the experts.

They were almost ready to add the little girls name to the list of those lost forever. Then a scruffy...

З життя6 години ago

Her Father Married Her Off to a Beggar Because She Was Born Blind — But What Happened Next Left Everyone Speechless.

Emily had never laid eyes on the world, but she carried its weight in every breath. Born blind into a...

З життя7 години ago

Between Two Fires

Hey mate, let me tell you this story about these two English twins, Sophie and her brother Oliver, who had...

З життя8 години ago

A tense atmosphere filled the business class. Passengers cast hostile glances at the elderly woman as she sat down in her seat. Yet the airplane captain turned to her at the end of the flight.

Remembering now an event that occurred long ago, a tense atmosphere dominated the business class section. Passengers exchanged hostile glances...

З життя8 години ago

Hold On—Don’t Rush to Say Yes Just Yet

Waitdont say yes. A childs voice shattered the quiet, sharp as a dropped teacup in a silent room. The chapel...