Connect with us

З життя

Хіба можна не помітити мене?

Published

on

“Як можна на мене не звертати уваги?” — сердилася Ярина, вивчаючи себе у дзеркалі й підфарбовуючи пухкі губи. “Нічого, незабаром корпоратив, ось там я його точно причарую!” Ця історія про те, як моя подруга Ярина намагалася завоювати увагу колеги та що з того вийшло.

Ярина та її впевненість
Ярина — моя подруга ще з університету. Їй 32, вона яскрава, доглянута, завжди в центрі уваги. Чоловіки оглядаються на неї, а вона знає, як користуватися своєю харизмою. На роботі, у нашій невеличкій IT-компанії, Ярина — справжня зірка. Вона працює у відділі маркетингу, завжди одягнена зі смаком, а її жарти на планерках смішать навіть найсуворішого начальника.

Але нещодавно у нас з’явився новий співробітник, Олег, і він став для Ярини справжньою загадкою. Високий, привабливий, з гарними манерами — словом, ідеальний об’єкт для її уваги. Але ось біда: Олег, здавалося, взагалі не помічав її спроб фліртувати. Ярина розповідала мені, як запросила його на каву, а він ввічливо відмовився, посилаючись на зайнятість. Потім вона “випадково” опинилася з ним у ліфті й спробувала зав’язати розмову, але він лише посміхнувся і вийшов.

“Він зі мною занадто ідеальний?”
Після чергової невдалої спроби Ярина зайшла до мене в кабінет і почала обурюватися: “Ну що, він іншої орієнтації, чи що? Як можна не помічати мене?” Вона стояла перед дзеркалом, поправляла волосся й підфарбовувала губи, ніби готувалася до нового “наступу”. Я засміялася: “Ярино, може, він просто сором’язливий? Або в нього є дівчина?” Але Ярина була непохитна: “Ні, Наталю, тут щось не так. Я бачу, як він спілкується з іншими, а на мене — нуль реакції!”

Вона вирішила, що корпоратив, який мав відбутися через тиждень, стане її “вирішальною хвилиною”. Ярина купила нову сукню, записалася до стиліста й навіть продумала, як “випадково” опинитися поруч із Олегом за столом. “Ось тоді він точно не встоїть”, — заявила вона з упевненістю.

Корпоратив і несподіваний поворот
Настав день корпоративу. Ярина була неперевершена: червона сукня, ідеальний макіяж, сяюча усмішка. Вона справді притягувала погляди колег, але Олег, на лихо, тримався осторонь. Він танцював з іншими дівчатами, жартував з хлопцями, але до Ярини так і не підійшов. Я бачила, як вона почала хвилюватися, але продовжувала посміхатися.

У якийсь момент я помітила, що Олег вийшов на балкон із нашим колегою Ігорем. Вони довго про щось розмовляли, сміялися, а потім я побачила, як Олег поклав руку Ігорю на плече. Ярина теж це помітила й зблідла. “Наталю, ти бачила? — прошепотіла вона. — Це що, правда?” Я знизала плечима: “Може, вони просто друзі?” Але Ярина вже все для себе вирішила.

Чим все закінчилося?
Після корпоративу Ярина трохи заспокоїлася, але все одно була засмучена. Вона зізналася, що їй не так боляче, як ніяково: “Я так старалася, а він, схоже, взагалі жінками не цікавиться”. Пізніше ми дізналися від колег, що Олег дійсно у стосунках, і його партнер — чоловік. Ярина спершу сердилася на себе за те, що “не розгледіла”, а потім розсміялася: “Ну, хоч зрозуміло, чому я йому не сподобалася! А я вже думала, що зі мною щось не так”.

Тепер Ярина жартує, що цей випадок навчив її не бути занадто самовпевненою. Вона до цих пір фліртує з колегами, але вже не так наполегливо. А з Олегом вони, до речі, подружилися — він виявився чудовим хлопцем, просто з іншим смаком.

Якщо у вас були схожі історії, напишіть, як ви справлялися з такими ситуаціями? Як не сприймати відмови близько до серця? Або, може, у вас є порада, як Ярині швидше переключатися на нові “цілі”? Діліться, нам цікаво!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять − один =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

No Longer a Wife

No Longer a Wife “Philip, oh Philip. Have you checked your blood pressure today? Taken your tablet?” Linda paused in...

З життя33 хвилини ago

“Come in, Mum, we’ve been waiting for you,” says her son, James, while her daughter-in-law takes her coat and offers slippers to her mother-in-law. Suddenly, the daughter-in-law’s smile gives way to a look of concern.

Come in, Mum, weve been waiting for you, said her son Daniel, as his wife Emma took her coat and...

З життя2 години ago

I Won’t Give Up His Home

I wont give up his flat. Why are you here? Margaret stood rigid in the doorway, hands braced on the...

З життя2 години ago

The Woman Who Dared to Say “No”

The One Who Said No Eleanor Mason perched on the edge of a kitchen stool, slicing bread into thin, perfect...

З життя3 години ago

Whenever Harry Came to See Jenny, She’d Seem to Lose All Sense—It Was Pure Happiness.

Whenever Arthur would visit Clara, she seemed to become quite scatterbrained right before his eyes. It was simply from joy....

З життя4 години ago

My Husband Came Back a Changed Man

Did you pick up the bread? He looked at me as if Id just spoken in another language. Not confused,...

З життя4 години ago

This incident took place back in distant 1995. At the time, I was studying at a prestigious British military academy when, right in the middle of the school day, I was summoned from my lessons and ordered to report directly to the headmaster.

So, this happened way back in 1995. At the time, I was at Sandhurst Military College and, right in the...

З життя6 години ago

Struggling to Afford Food? Get a Job! How Long Can You Live Off Others’ Money? I Was Let Go from Work Today, but I’m Not Sitting Around Asking for Handouts.

A double-decker bus drifted slowly through the rainy London streets, headlights casting watery reflections across puddles on the tarmac. Inside,...