«Хотіли допомогти сусідці, а натомість отримали донос. Така вдячність?!»

Щоденник.

«Ми просто хотіли допомогти сусідці, а натомість отримали донос. Отака подяка?!»

— Нещодавно до нас додому завітав соцпрацівник, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не забезпечуємо їм належних умов. Він оглянув квартиру, зазирнув у холодильник, поговорив з дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати й пішов. Але я досі не розумію — хто й навіщо це зробив?

Оксана та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну донечку. У родині лад, діти доглянуті, чемні, добре навчаються. Ні в школі, ні в садочку не скаржаться. Та й самі діти на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла від когось іззовні. Але від кого?

Відповідь знайшлася несподівано. Через тиждень Оксана побачила у дворі Євгенію — онуку їхньої літньої сусідки, бабусі Галини. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Євгенією посварилися під час першої ж зустрічі. Стосунки між ними не склалися, і з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.

З бабусею Галиною в Оксани та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Стара сусідка раділа, коли поруч оселилися молоді люди. Часто заходила на чай, приносила пироги, сиділа з маленьким Яриком, коли Оксані потрібно було терміново відлучитися. А Оксана з Богданом, у свою чергу, допомагали бабусі з покупками, приносили ліки, вивозили влітку на дачу.

Коли бабуся захворіла, Оксана ледь не щодня приходила до неї — прибирала, готувала, стежила за її самопочуттям. Так, соцпрацівник теж відвідував Галину, але від нього було мало користі. Родичів у бабусі, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїжджав, не цікавився.

— За вісім років я жодного разу не чула про її доньку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була власна сім’я. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді я сама запропонувала бабусі спробувати знайти її рідних, раптом вдасться налагодити зв’язок.

Галина з сумом продиктувала контакти. Оксана знайшла її доньку Марію та онуку Євгенію у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати у важкому стані, їй дуже потрібна підтримка.

Галина зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє донька бувала тут, коли Євгенії виповнилося всього сім. Тоді вони жорстоко посварилися — Марія хотіла продати мамину квартиру, бабуся відмовила. З тих пір донька перестала спілкуватися.

Але, на подив ОксанАле, на жаль, Марія та Євгенія приїхали не для допомоги, а щоб відібрати бабусину квартиру.