«Хотіли допомогти сусідці, а отримали донос. Ось така вдячність?!»

Снилося мені дивне й тривожне: ми хотіли лише допомогти сусідці, а натомість отримали донос. Отака подяка?!

— До нас недавно завітав працівник соцслужби, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не створюємо їм належних умов. Оглянув оселю, зазирнув у холодильник, поговорив із дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати, і пішов. Але досі не розумію — хто й навіщо це зробив?

Оксана й Тарас одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну доньку. У родині лад, діти доглянуті, чемні, гарно вчаться. Ні в школі, ні в садочку не скаржаться. Та й самі малята на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла ззовні. Але від кого?

Відповідь знайшлася несподівано. За тиждень Оксана побачила у дворі Даринку — онуку їхньої літньої сусідки, бабусі Ганни. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Даринкою посварилися ще при першій зустрічі. Стосунки не склалися, й з того часу вони взагалі не спілкувалися. Та тепер усе стало на свої місця.

З бабусею Ганною в Оксани й її чоловіка були дуже теплі відносини. Старенька раділа, коли поруч оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила паляниці, сиділа з маленьким Юрком, коли Оксані треба було вийти. А Оксана й Тарас, у свою чергу, допомагали старенькі з покупками, приносили ліки, вивозили влітку на дачу.

Коли бабуся захворіла, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, готувала, слідкувала за її станом. Так, соцпрацівник теж навідувався, але від нього було мало користі. Родичів у бабусі, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїжджав, не цікавився.

— За вісім років я жодного разу не чула про її доньку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була власна родина. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді сама запропонувала бабусі пошукати її рідних — раптом вдасться налагодити зв’язок.

Ганна із сумом продиктувала контакти. Оксана знайшла її доньку Людмилу та онуку Даринку у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати у важкому стані, їй дуже потрібна підтримка.

Ганна зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє донька приїжджала, коли Даринці було лише сім. Тоді вони жорТоді вони жорстко посварилися — Людмила хотіла продати мамину хату, а бабуся відмовилася.