Коханий, забереш мене з роботи? – Женя сподівається уникнути виснажливої поїздки після важкого дня.

Василино, забереш мене з роботи? – Галя зателефонувала чоловікові в надії, що після важкого дня їй не доведеться їхати годину в переповненій маршрутці.

– Я зайнятий, – коротко відказав Ігор, і на задньому фоні було чути телевізор, тож чоловік був удома.

Галині було боляче до сліз. Шлюб був на межі розвалу, хоча ще ледь не півроку тому Ігор був готовий носити її на руках. Що змінилося за такий короткий час? Галя не знала.

Вона стежила за фігурою, проводила багато часу в спортзалі. Прекрасно готувала – не дарма ж працює в відомому ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…

– Ти швидко йому набриднеш, – говорила мама, слухаючи скарги Галини. – Не можна завжди поступатися чоловіку.

– Я просто його люблю, – відповіла дівчина з безпомічною усмішкою. – І він мене любить…

*****

-Все-таки я йому набридла, – губила губи Галя, переглядаючи історію браузера. Виявляється, Ігор проводив весь вільний час на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було просто поговорити зі мною? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучитись, живучи з нелюбою жінкою, і мучити її своєю байдужістю?

Отже, розлучення. Вона сильна, вона переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленьку помсту він заслужив…

Того ж вечора Галя зареєструвалася на тому ж сайті, що і чоловік, знайшла його і написала. Фото взяла з інтернету, трохи відредагувала і була впевнена, що Ігор зацікавиться. І він зацікавився.

Почалося активне листування. Чоловік писав, що не одружений, готовий до серйозних відносин і дітей. Розхвалював свій чудовий характер, чим смішив Галя до сліз. Вона чудово знає, як важко з ним жити.

– Давай зустрінемось, – написала Галя, і затаївши подих, чекала на відповідь.

– Я тільки за, – прийшла відповідь за пару секунд. – Але у мене вдома зараз живе сестра, готується до вступних екзаменів. Тож давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.

– Та невже? – вилетіло у Галі після прочитання. – Чому ти так впевнений, що дівчина погодиться піти з тобою в готель? Будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча, це мені на руку.

– Давай зустрінемось у мене в котеджі, я живу за містом сама. Ніхто нам не завадить… – А сама думала, чи погодиться він?

– Прекрасна ідея! – Ігор явно зрадів. Напевно від того, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Запишу адресу й час. Прилетжу на крилах любові.

– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?

– Звісно! Чекай мене.

О дев’ятій вечора чоловік зробив вигляд, що його викликали на роботу. Не міг знайти ключі від машини і неохоче запитав дружину, чи не бачила вона зв’язку.

– На тумбочці лежали, – Галя дивилася на чоловіка чесними очима, а ключі тримала в кишені. – Може, кіт забрав?

А сама й не збиралася його чекати. Навіщо? Вона використала цей час із користю – пакуючи свої речі. До щастя, у неї була власна квартира, успадкована від бабусі. Єдине, що вона залишила, це заява на розлучення, на видному місці.

Ігор повернувся додому тільки вранці, розлючений донестями. Мало того, що дорога в одну сторону забрала понад годину, так Анжели з сайту там не виявилося.

Адреса була реальною, будинок теж. Але мешкала в ньому далеко не та модельна дівчина з фото. Двері відкрила жінка в три рази більше за нього. З одягу на ній був тільки прозорий халат, і чоловік ладен був віддати всі гроші, лише щоб забути цю картину.

Йому ледве вдалося втекти від цієї навіженої! Знову довелося викликати таксі, щоб вибратись з того місця. Машину чекав довго, поки не змерз у піджачку. А водій виявився дивакуватим, і спочатку завіз його невідомо куди… Загалом, нічка була весела.

Тільки ввійшовши в квартиру і побачивши заяву на столі, зрозумів, хто стояв за всім цим. Адже на столі була написана губною помадою фраза: “Це солодка помста…”