Connect with us

З життя

Коханий, забери мене з роботи: Женя мріє уникнути виснажливої поїздки після важкого дня

Published

on

Дорогий, ти забереш мене з роботи? – Марічка подзвонила чоловіку, сподіваючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться ще годину трястись у маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Ігор. На задньому плані чітко чувся звук телевізора, а це означало, що Ігор вдома.
Дівчині було прикро до сліз. Шлюб тріщав по швах, хоча ще пів року тому чоловік був готовий її на руках носити. Що змінилося за такий короткий час? Марічка не знала.
Вона дбала про свою фігуру, проводячи значну частину часу у спортзалі. Чудово готувала – недарма ж працює у популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – хитала головою мама, вислуховуючи скарги Марічки. – Не можна у всьому догоджати чоловікові.
– Я просто його люблю, – безпорадно усміхалася у відповідь дівчина. – І він мене любить…
*****
– Схоже, я йому набридла, – кусала губи Марічка, переглядаючи історію браузера. Виявилося, Ігор усе своє вільне час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучитись, живучи з нелюбимою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Значить, розлучення. Що ж, вона сильна, вона переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленьку помсту він заслужив…
Того ж вечора Марічка зареєструвалася на тому ж сайті, що і чоловік, знайшла його і написала. Фото дівчина взяла з інтернету, трохи відретушувала і була впевнена, що Ігор клюне. І він клюнув.
Зав’язалося бурхливе листування. Чоловік у своїх повідомленнях розповідав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Усіляко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив дівчину. Вона ж знає, як важко під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Марічка, і, затамувавши подих, чекала відповіді.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло через кілька секунд. – Але у мене в квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та ну? – вирвалося у Марічки після прочитання. – Чому ти так впевнений, що дівчина тут же погодиться піти з тобою в готель? Адже будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча, мені це на руку.
– Тоді давай зустрінемось у мене вдома? Я живу в котеджі за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодитися чи ні?
– Чудова ідея! – Ігор явно зрадів. Скоріше всього тому, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Я примчуся на крилах любові.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підійде?
– Звісно! Чекай на мене.
У дев’ятій годині Ігор зробив вигляд, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини і нехотячи спитав дружину, чи не бачила вона зв’язку.
– На тумбочці лежала, – Марічка дивилася на чоловіка щирими очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кіт утащив?
А дівчина і не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – збираючи свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, яка залишилася їй від бабусі. Єдине, що вона після себе залишила – це заява на розлучення, що лежала на найвиднішому місці.
А Ігор приїхав додому тільки вранці, страшенно злий. Мало того, що дорога в один бік зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, будинок теж був. Але ось жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на знімках. Двері йому відкрила жінка раз в три більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік віддав би всі свої гроші, щоб лише забути картину, що постала перед ним.
Та й взагалі, він ледве відбився від цієї божевільної! Довелося знову викликати таксі, щоб хоч якось поїхати з цього місця. Машину довелося чекати дуже довго, Ігор навіть встиг замерзнути у своєму піджачку. А ще і водій виявився якимось дивним, спочатку завіз його невідомо куди… Загалом, веселенька була нічка.
І тільки зайшовши в квартиру і побачивши на столі заяву, він зрозумів, хто стояв за всім цим розвагою. Адже поруч на столі, губною помадою було написано:
Це солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × чотири =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

Як наш син здав нашу квартиру без попередження і залишив нас ні з чим

Мій син здав нашу квартиру навіть не повідомивши нас. Ми віддали йому все, а залишилися з нічим. Ми з чоловіком...

З життя10 хвилин ago

Я зможу впоратися самотужки

Я доведу, що обійдуся без нього Коли мій чоловік, Тарас, кинув мені в обличчя: «Оленко, я без тебе проживу, а...

З життя12 хвилин ago

Втеча від свекрухи: шлях додому

Сьогодні я пішла від свекрухи до мами. Коли моя свекруха, Наталя Миколаївна, оголосила: “Олесю, угода є угода, бери кредит!”, я,...

З життя15 хвилин ago

«Без змін у житті – без нашої підтримки: попередила доньку, що допомоги не буде, поки вона не залишить неробу»

У нашому будинку кожен день наповнений сварками – не між мною та чоловіком, а через зятя. Ця людина, яку моя...

З життя18 хвилин ago

Ми відмовляли собі в усьому заради щастя доньок. Чому ж тепер я стикаюся з їхньою байдужістю?

Ми відмовляли собі в усьому, аби наші доньки ні в чому не потребували. Невже я заслужила таку байдужість від власних...

З життя26 хвилин ago

Родительская “помощь

— Пока тебе не исполнится восемнадцать, я буду давать тебе деньги — небольшие, на еду, на одежду, хватит. А потом...

З життя29 хвилин ago

Я втекла з дому, втомившись від докорів за не допомогу брату — і не шкодую

Ось історія, переказана для українського контексту: Мама звинувачує мене, що не допомагаю з хворим братом — я втекла з дому...

З життя55 хвилин ago

Родительская “помощь

— Пока тебе не исполнится восемнадцать, я буду давать тебе деньги — небольшие, на еду, на одежду, хватит. А потом...