Connect with us

З життя

Коханий, забери мене з роботи: Женя мріє уникнути виснажливої поїздки після важкого дня

Published

on

Дорогий, ти забереш мене з роботи? – Марічка подзвонила чоловіку, сподіваючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться ще годину трястись у маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Ігор. На задньому плані чітко чувся звук телевізора, а це означало, що Ігор вдома.
Дівчині було прикро до сліз. Шлюб тріщав по швах, хоча ще пів року тому чоловік був готовий її на руках носити. Що змінилося за такий короткий час? Марічка не знала.
Вона дбала про свою фігуру, проводячи значну частину часу у спортзалі. Чудово готувала – недарма ж працює у популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – хитала головою мама, вислуховуючи скарги Марічки. – Не можна у всьому догоджати чоловікові.
– Я просто його люблю, – безпорадно усміхалася у відповідь дівчина. – І він мене любить…
*****
– Схоже, я йому набридла, – кусала губи Марічка, переглядаючи історію браузера. Виявилося, Ігор усе своє вільне час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучитись, живучи з нелюбимою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Значить, розлучення. Що ж, вона сильна, вона переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленьку помсту він заслужив…
Того ж вечора Марічка зареєструвалася на тому ж сайті, що і чоловік, знайшла його і написала. Фото дівчина взяла з інтернету, трохи відретушувала і була впевнена, що Ігор клюне. І він клюнув.
Зав’язалося бурхливе листування. Чоловік у своїх повідомленнях розповідав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Усіляко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив дівчину. Вона ж знає, як важко під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Марічка, і, затамувавши подих, чекала відповіді.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло через кілька секунд. – Але у мене в квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та ну? – вирвалося у Марічки після прочитання. – Чому ти так впевнений, що дівчина тут же погодиться піти з тобою в готель? Адже будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча, мені це на руку.
– Тоді давай зустрінемось у мене вдома? Я живу в котеджі за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодитися чи ні?
– Чудова ідея! – Ігор явно зрадів. Скоріше всього тому, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Я примчуся на крилах любові.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підійде?
– Звісно! Чекай на мене.
У дев’ятій годині Ігор зробив вигляд, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини і нехотячи спитав дружину, чи не бачила вона зв’язку.
– На тумбочці лежала, – Марічка дивилася на чоловіка щирими очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кіт утащив?
А дівчина і не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – збираючи свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, яка залишилася їй від бабусі. Єдине, що вона після себе залишила – це заява на розлучення, що лежала на найвиднішому місці.
А Ігор приїхав додому тільки вранці, страшенно злий. Мало того, що дорога в один бік зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, будинок теж був. Але ось жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на знімках. Двері йому відкрила жінка раз в три більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік віддав би всі свої гроші, щоб лише забути картину, що постала перед ним.
Та й взагалі, він ледве відбився від цієї божевільної! Довелося знову викликати таксі, щоб хоч якось поїхати з цього місця. Машину довелося чекати дуже довго, Ігор навіть встиг замерзнути у своєму піджачку. А ще і водій виявився якимось дивним, спочатку завіз його невідомо куди… Загалом, веселенька була нічка.
І тільки зайшовши в квартиру і побачивши на столі заяву, він зрозумів, хто стояв за всім цим розвагою. Адже поруч на столі, губною помадою було написано:
Це солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − три =

Також цікаво:

З життя52 хвилини ago

Готуйте для свого сина ті страви, які він обожнює, самі! Чи ви лише прийшли давати вказівки?

— Що ти знаєш про готування! — різко кинула Ганна Іванівна, вириваючи у невістки Олени з рук каструлю. — Пшоняну...

З життя4 години ago

Він кохав, та не мене

Він любив, але не мене Оксана стояла біля вікна й дивилась у двір, де її чоловік Богдан розмовляв із сусідкою...

З життя4 години ago

Затишок новоселья: Як весела відпустка стане реальністю!

“Що це взагалі таке?!” — голос Оксани тремтів від обурення, коли вона стояла посеред вітальні, стискуючи кулаки. Кімната здавалася їй...

З життя7 години ago

Скромна подруга з серця родини

25 березня. “– Ти що собі дозволяєш?! – голос Валентини Іванівни тремтів від обурення. – Мій син жив нормально, поки...

З життя8 години ago

Несподівана зустріч з чоловіком у магазині: як я побачила його в обіймах моєї подруги

Чотири роки у шлюбі, і весь цей час мій чоловік був ідеальним партнером — навіть серйозних сварень не пригадаю. Останнім...

З життя10 години ago

Втомлена мама з дитиною спить на плечі директора під час польоту — те, що вона виявляє після пробудження, шокує!

Крики немовляти прорізали сперте повітря тісного салону літака, пронизливі та немилосердні. Деякі пасажири обернулись, інші гучно зітхнули або невтішно посунулись...

З життя11 години ago

— Ти хочеш, щоб я ПОДАРУВАЛА твоєму батькові автомобіль?! Чи це у вас у родині такий спосіб лікувати жіночу незалежність?!

— Ти серйозно? — голос Володи затремтів, але не від подиву, а від спроби не вимовити те, про що потім...

З життя14 години ago

Вісім років без матері: повернення та новий сенс життя поруч з дитиною.

Микола зупинив авто біля кладовища й глибоко зітхнув. Боже, скільки разів він збирався сюди завітати? Скільки разів відкладав «на потім»?...