Мені 38, неодружена, без дітей — і, знаєте, я цілком щаслива

Мені 38, я не одружена, дітей не маю — і, знаєте, почуваюсь абсолютно щасливою. У мене немає жодних із тих проблем, про які люблять говорити люди, дізнавшись про мій статус. Живу в обласному центрі, маю гарну роботу, власну квартиру й авто — все це я здобула сама, без чиєїсь допомоги. Більш того, допомагаю батькам, які живуть у селі. І найсмішніше — ніхто не вірить, що мені більше 28. Мабуть, тому що виглядаю молодшою та живу з легкістю в душі.

Звати мене Дарина, і я завжди знала, чого хочу від життя. Після школи вступила до університету, вивчала маркетинг, а потім почала будувати кар’єру. Зараз я — керівник відділу у великій компанії. Робота цікава, дозволяє подорожувати, спілкуватися з людьми, постійно вчитись новому. Зарплати вистачає не тільки на життя, але й на заощадження. Люблю свою справу — і, мабуть, це одна з причин мого постійно гарного настрою.

Квартиру купила п’ять років тому — сучасну, з великими вікнами, у центрі міста. Обставила все на свій смак: багато світла, затишні меблі, кілька картин, привезених із подорожей. Авто — моя гордість. Не розкішне, але надійне, зручне — ідеально підходить для поїздок містом та до батьків у село. Там я часто проводжу вихідні, коли хочеться відпочити від міської метушні. Допомагаю мамі й татові по господарству, привожу продукти, інше роблю дрібний ремонт у хаті. Їм приємно, що я приїжджаю, а мені — що можу зробити їхнє життя хоч трішки кращим.

Багато хто запитує, чому я не заміжня і без дітей. Для деяких це здається дивним, особливо в моєму віці. Але я не відчуваю, що мені чогось бракує. Я відкрита до стосунків, але не поспішаю. Якщо зустріну людину, з якою захочу розділити життя — чудово. Якщо ні — не засмучусь. У мене є друзі: разом ходимо в кіно, на концерти, влаштовуємо вечірки. Є захоплення: займаюся йогою, малюю аквареллю, інше беру уроки танців. Моє життя настільки насичене, що нудьгувати просто немає часу.

Іноді люди думають, що я щось приховую, що в мене є потаємні нещастя. Але це не так. Я просто живу так, як мені подобається. Не хочу підлаштовуватись під чиїсь очікування чи виходити заміж лише тому, що «так треба». Мої батьки спершу хвилювалися, особливо мама. Вона мріяла про онуків, але з часом зрозуміла, що я щаслива по-своєму. Тепер вона жартує: «Даринко, ти в нас як кінозірка — вічно молода й вільна».

Чувала й докори від знайомих: мовляв, у твоєму віці вже пізно думати про сім’ю та дітей. Але я не вірю в це «пізно». Життя — це не розклад, де все має йти за графіком. Бачила жінок, які народжували після 40 — і були чудовими матерями. Якщо колись захочу дитину — подумаю про це. А поки мені добре так, як є. Насолоджуюся свободою, можливістю подорожувати, коли схочу, проводити вихідні так, як бажаю сама.

Моя зовнішня молодість — це, мабуть, суміш генетики й способу життя. Доглядаю за собою: займаюся спортом, правильно харчуюся, люблю догляд за шкірою. Але головне — внутрішній стан. Не дозволяю стрес— Все йде так, як має бути, і я вдячній долі за кожен день свого життя.