Connect with us

З життя

Моя дочка у відчаї: сльози та пошуки сенсу життя

Published

on

Моя дочка у відчаї: сльози і пошуки сенсу життя

Я матір двох дітей — сина і дочки. Вже багато років я вдова. Мій чоловік встиг побачити народження онуків, але, на жаль, пішов із життя до того, як наші діти вирішили одружитися.

У нашій родині завжди шанували традиції. Ми вірили, що якщо двоє кохають одне одного і хочуть бути разом, то офіційний шлюб — будь то громадянський чи церковний — необхідний.

Проте мої діти мали інші погляди. Кожного разу, коли я намагалася переконати їх узаконити стосунки, вони лише усміхалися, називаючи мої переконання застарілими. Вони запевняли мене, що їхнє кохання не потребує печаток і церемоній, що штамп у паспорті нічого не змінить у їхніх почуттях.

Але життя, на жаль, підтвердило мої побоювання найбільш жорстоким чином.

Одного ранку я почула стук у двері. На порозі стояла моя дочка Оксана. В одній руці вона тримала валізу, іншою вела трирічну доньку, а поруч у візочку спав немовля. Її очі були повні сліз.

— Мамо, чи можна я залишуся у тебе на день з дітьми? Іван нас вигнав… У нього інша… — її голос тремтів.

Я була вражена. Як він міг так вчинити? Адже Оксана народила йому двох чудових дітей! Я хотіла негайно піти до нього і вимагати пояснень. Але, побачивши стан дочки, я обійняла її, поцілувала і вирішила не підіймати цю тему в той момент.

Оксана закінчила педагогічний університет, але так і не почала працювати. Іван, її громадянський чоловік, наполіг, щоб вона залишалася вдома:

— Мені не потрібні твої гроші. Я хочу приходити в затишний дім, їсти домашню їжу, носити чисті сорочки. Я сам забезпечу нашу сім’ю.

Я вирішила зателефонувати Івану. Запитала його про родину, про майбутнє. Він спокійно відповів:

— Моє серце тепер належить іншій. Я буду допомагати дітям, але Оксана для мене — минуле.

Відтоді він надсилає нам невелику суму щомісяця. Моєї пенсії ледве вистачає на нас усіх. Оксана у депресії, постійно плаче і не бачить сенсу в майбутньому.

Тепер вона розуміє, як важливо було офіційно оформити стосунки. Шлюб — це не лише символ кохання, але й захист, особливо для жінок.

Я звертаюся до всіх батьків: переконуйте своїх дітей у важливості шлюбу. Ця “мода” на спільне проживання без зобов’язань може призвести до трагедій. Родина має основуватися на традиціях і законах. Лише так ми зможемо захистити наших дітей та онуків від подібних бід.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять − 3 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Готовуй, прибирай та заробляй сам! Я не твоя покоївка, – гучно сказала я, виходячи з дому.

“Хочеш сарделек чи яєшню?” — запитала Оксана. Олег сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. “Сардельки. Тільки без твоїх експериментів”,...

З життя5 години ago

Вигнана з дому: жінка залишає все з розбитим валізою.

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...

З життя8 години ago

Не залишай чоловіка, ми звикли до розкішного життя! — схлипувала мати

“Мамо, я більше не можу так жити”, — стояла біля вікна Оксана, дивлячись на сиве небо, затягнуте важкими хмарами. “Що...

З життя8 години ago

Право вибрати свій шлях

Сліпучий промінь сонця прорізався крізь штори, висвітлюючи напружені обличчя за обіднім столом, але навіть він не зміг розтопити лід, що...

З життя11 години ago

— Просто служи, – промовив чоловік. Але моя відповідь залишила його без слів.

**Щоденник Оксани** “Просто доглядай за домом,” – голос Віктора звучав буденно. Навіть не відірвав очей від телефона. – “Твоя робота...

З життя11 години ago

Жених став чоловіком, але золовка вирішила виселити наречену з спальні

— Ой, а ти хто? — глухо промовив чоловічий голос із спальні, коли Соломія відчинила двері своєї хати. — Це,...

З життя14 години ago

Повертай мого сина негайно, або зіткнешся з наслідками! — грізно вимагала колишня свекруха, стоячи на порозі моєї квартири.

Соломія сиділа на кухні у своїй новій квартирі, розглядаючи старі фотографії. Сім років шлюбу вмістилися в один маленький альбом. Вона...

З життя15 години ago

– Я обожнюю цей дім. Синку, переведи його на моє ім’я! – Свекруха зазіхає на моє житло.

Оля завмерла, почувши слова свекрухи. Пальці самі розкрилися, і піднос із приголомшливим грюкотом впав на підлогу веранди. Усією хатою розлетілися...