Connect with us

З життя

Моя дочка у відчаї: сльози та пошуки сенсу життя

Published

on

Моя дочка у відчаї: сльози і пошуки сенсу життя

Я матір двох дітей — сина і дочки. Вже багато років я вдова. Мій чоловік встиг побачити народження онуків, але, на жаль, пішов із життя до того, як наші діти вирішили одружитися.

У нашій родині завжди шанували традиції. Ми вірили, що якщо двоє кохають одне одного і хочуть бути разом, то офіційний шлюб — будь то громадянський чи церковний — необхідний.

Проте мої діти мали інші погляди. Кожного разу, коли я намагалася переконати їх узаконити стосунки, вони лише усміхалися, називаючи мої переконання застарілими. Вони запевняли мене, що їхнє кохання не потребує печаток і церемоній, що штамп у паспорті нічого не змінить у їхніх почуттях.

Але життя, на жаль, підтвердило мої побоювання найбільш жорстоким чином.

Одного ранку я почула стук у двері. На порозі стояла моя дочка Оксана. В одній руці вона тримала валізу, іншою вела трирічну доньку, а поруч у візочку спав немовля. Її очі були повні сліз.

— Мамо, чи можна я залишуся у тебе на день з дітьми? Іван нас вигнав… У нього інша… — її голос тремтів.

Я була вражена. Як він міг так вчинити? Адже Оксана народила йому двох чудових дітей! Я хотіла негайно піти до нього і вимагати пояснень. Але, побачивши стан дочки, я обійняла її, поцілувала і вирішила не підіймати цю тему в той момент.

Оксана закінчила педагогічний університет, але так і не почала працювати. Іван, її громадянський чоловік, наполіг, щоб вона залишалася вдома:

— Мені не потрібні твої гроші. Я хочу приходити в затишний дім, їсти домашню їжу, носити чисті сорочки. Я сам забезпечу нашу сім’ю.

Я вирішила зателефонувати Івану. Запитала його про родину, про майбутнє. Він спокійно відповів:

— Моє серце тепер належить іншій. Я буду допомагати дітям, але Оксана для мене — минуле.

Відтоді він надсилає нам невелику суму щомісяця. Моєї пенсії ледве вистачає на нас усіх. Оксана у депресії, постійно плаче і не бачить сенсу в майбутньому.

Тепер вона розуміє, як важливо було офіційно оформити стосунки. Шлюб — це не лише символ кохання, але й захист, особливо для жінок.

Я звертаюся до всіх батьків: переконуйте своїх дітей у важливості шлюбу. Ця “мода” на спільне проживання без зобов’язань може призвести до трагедій. Родина має основуватися на традиціях і законах. Лише так ми зможемо захистити наших дітей та онуків від подібних бід.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + три =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

One day he stormed into the house shouting: “I’ve had enough of the kids’ screaming and all your household drama”

Ive been married for many years now. I first met my husband at university here in London. I didnt date...

З життя1 годину ago

At 54, I Went on Three Dates—with Women Aged 37, 45, and 58. Here’s What I Learned from the Experience

At fifty-four, I went on three dateswith women aged 37, 45, and 58. Heres what I learnt from the experience....

З життя2 години ago

I Don’t Want To

Im so tired of it all. It feels like everything just falls to me, as always. How much more can...

З життя2 години ago

Brought Up by My Gran, but Now My Mum and Dad Say I Owe Them Child Support Payments

My parents make their home in Liverpool, while I live in London. Its been more than two decades since we...

З життя3 години ago

Love Yourself, and Everything Will Fall into Place

Love Yourself and All Will Be Well Outside the window, a blustery wind blew, leaving everything cold and gloomyjust like...

З життя3 години ago

Step Forward and Speak Out

Stepping Up and Speaking Out The “Submit” button on the drama schools website was tiny, and Ninas palm was clammy,...

З життя3 години ago

Evicted from Their Small Flat, a Mother and Her Child Find Themselves at the Doorstep of a Wealthy Widower

17th February Tonight, something happened that I know I will never forget. As I sit here in the quiet of...

З життя3 години ago

After Selling the Country Cottage, Grandad Paid a Visit and Decided to Lay Down His Own House Rules

When spring arrived, my parents began to consider selling their allotment. They were getting on in years, and neither their...