Connect with us

З життя

«Муж оставил записку: “Я нашёл другую любовь”»

Published

on

— Свекровь звонила, брат твой разводится, — бросила за ужином Людмила, не отрывая взгляда от мужа. Игорь молчал, уставившись в борщ. — Чего молчишь? Поддерживаешь его? Троих детей бросает! — Внутри Люды закипела ярость, словно самовар перед праздником.

— Люда, успокойся, — Игорь отодвинул тарелку. — Детей он не бросает. Разводятся — значит, причины есть. — Встал и вышел, оставив её в растерянности. Его равнодушие резануло, как северный ветер. На следующий день, вернувшись с работы, Людмила увидела на столе письмо и замерла, будто её ударили обухом.

27 лет они прожили в своей уютной квартире в Нижнем Новгороде. И вдруг — развод. Как так? Как люди, прошедшие бок о бок столько лет, могут разойтись? А дочь? Людмила не верила, что их жизнь рушится.

Познакомились они, когда Люда, юная студентка из провинции, приехала поступать в университет. После экзаменов она гуляла с подругой по набережной Волги. На скамейке парни играли на гитаре, и Люда, обожавшая такие песни, остановилась послушать. Там Игорь и подошёл к ней — улыбчивый, с огоньком в глазах. Так началась их история.

Встречались, несмотря на расстояние. Люда училась заочно, приезжала на сессии, а между встречами они писали друг другу письма — мобильных тогда ещё не было. Любовь крепла, и через год сыграли скромную свадьбу. Жили в съёмной однушке. Люда работала, училась, ухаживала за больной матерью Игоря. Детей долго не было — лишь через восемь лет родилась их дочь, Светлана. Люда считала это чудом.

Слово «развод» для неё звучало как приговор. Конец всему. Она не представляла жизни без Игоря. Он был её опорой: высокий, надёжный, для которого семья всегда стояла на первом месте. Идеальной парой их не назвать — Люда пропадала на работе, дом держался на муже. Но до недавнего времени всех это устраивало.

Всё изменилось, когда брат Игоря объявил о разводе, оставив жену с тремя детьми. Люда запаниковала: а вдруг и у её мужа кто-то есть? «Седина в бороду», — думала она, наблюдая за Игорем за ужином. Его молчание пугало её.

— Ты брата поддерживаешь? — не выдержала она. — Детей-то бросает!

— Люда, не начинай, — отрезал Игорь. — У них свои причины.

Она не успокоилась. Начала контролировать каждый его шаг: звонила без конца, прислушивалась к разговорам. Раньше не была ревнивой, но теперь всё казалось подозрительным. Игорь отдалялся, и это только подливало масла в огонь.

Летом Светлана поступала в московский вуз. Люда поехала с ней помочь устроиться. Уезжая, она и представить не могла, что вернётся в пустой дом. Игорь не встретил её на вокзале. На звонки не отвечал. Дома, на кухонном столе, лежало письмо. Люда развернула его, и мир рухнул.

«Люда, не знаю, как начать… Я подал на развод. Света выросла, я ждал этого момента. Ты не замечала, но я давно изменился. Ради доРаскрыв письмо, она до конца осознала, что его слова — не просто прощание, а начало новой главы её жизни, где она сама будет главным героем.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 + 4 =

Також цікаво:

З життя20 хвилин ago

МОЙ СИН ПОМОГ СЛІПОМУ ДІДУ ЗАПЛАТИТИ ЗА ПРОДУКТИ — СЬОГОДНІ НАШУ ХАТУ ЗАВІТАЛА КОЛОНА ЧОРНИХ АВТО

Завжди було лише нас двоє — я й мій син. Його батько пішов, коли хлопчикові було лише три роки. Без...

З життя1 годину ago

Дитячі образи

Давні образи Оксана розклала кашу по тарілках і варенням намалювала смішну мордочку в тарілці сина. — Чоловіки! До столу! —...

З життя1 годину ago

Коли чоловік у від’їзді, а свекруха раптово завітала в гості

Коли чоловік поїхав, а свекруха нагрянула без попередження Я ненавиджу пізні дзвінки. Хороші люди в такий час не турбують, якщо,...

З життя2 години ago

НЕ МІГ ЗАПЛАТИТИ ЗА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ДОНЬКИ — І РАПТОМ НЕЧОЖЕ ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ

Коли я сиділа навпроти своєї доньки в затишному ресторанчику у місті, дивлячись, як її очі світяться від свічки, що палала...

З життя2 години ago

Хірурги здалися — але любов літньої медсестри подарувала їй новий шанс

В невеликій лікарняній палаті панувала напівтемрява. Приглушене світло від настільної лампи ледви освітлювало обличчя дівчинки. Вона щойно відсвяткувала п’ятнадцятий рік,...

З життя3 години ago

Коли чоловік поїхав, а свекруха несподівано завітала в гості

Щоденник Ненавиджу пізні дзвінки. Нормальні люди в цей час не турбують, якщо не трапилося щось надзвичайне. Тому кожного разу, коли...

З життя3 години ago

Ти істота, мамо! Такі як ти не заслуговують на дітей

**Щоденниковий запис** «Ти чудовисько, мамо! Таким, як ти, не можна мати дітей…» Після школи Олеся виїхала із маленького провінційного містечка...

З життя4 години ago

«Ти впорядку? Відчини, будь ласка!» – Поліна сильно забила кулаками в двері ванної.

**Щоденник** — З тобою все гаразд? Марічко, відчини. — Олена сильніше застукала у двері ванної. Прокинувшись, вона зосередилася. Поруч сопів...