Ти істота, мамо! Такі як ти не заслуговують на дітей

**Щоденниковий запис**

«Ти чудовисько, мамо! Таким, як ти, не можна мати дітей…»

Після школи Олеся виїхала із маленького провінційного містечка до Києва вчитися. Одного разу пішла з подругами в клуб і там зустрілася з Андрієм. Киянин, вродливий, батьки його виїхали на рік на роботу за кордон. Вона закохалася без пам’яті і незабаром переїхала до нього.

Жили на широку ногу, батьки гроші присилали. Кожен день то в клуби ходили, то вечірки вдома витрушували. Спочатку Олесі подобалося. Прокинулася — а вже в боргах і прогулах, зимову сесію здала на двійки. Постало питання про її відрахування.

Вона пообіцяла взятися за розум. Та й справді — зарилася в книжки. Коли до Андрія приходила компанія, вона зачинялася у ванній. Сесію вона перездала. Але вирішила переконати Андрія зупинитися. В нього останній курс, скоро диплом.

«Та годі, Олесю. Живемо один раз. Молодість — штука миттєва. Коли ж гуляти, як не у двадцять років?» — сміявся він.

Соромно було матері розповісти, що живе з хлопцем без штампа у паспорті. Коли дзвонила додому, брехала, що вийшла заміж, розписалися, а весілля буде, коли повернАле через роки, коли її власна донька підросла, Олеся зрозуміла, що справжнє щастя — це дарувати любов, якої їй колись так бракувало.