Connect with us

З життя

Несподівана зустріч з батьком доньки на шкільних зборах: наші діти в одному класі.

Published

on

Мені 34 роки, і я самостійно виховую свою 10-річну доньку. Чоловіка не маю. Справа в тому, що одинадцять років тому у мене були стосунки з одруженим чоловіком, наслідком яких стала моя вагітність. Після цього я вирішила припинити будь-яке спілкування з ним. З того часу ми жодного разу не зустрічалися.

Як би це не було прикро визнавати, але я його не кохала. Наші стосунки були для мене, радше, питанням зручності. Він забезпечував мене матеріально, виконував усі мої прохання, але нічого справжнього між нами не було. У мене ж давно була мрія — стати матір’ю. Я навіть не розглядала варіант зробити аборт. Знала, що він ніколи не залишить своєї сім’ї, але й сама не хотіла будувати із ним майбутнє. Як кажуть, «На чужій біді щастя не збудуєш». Тож мій вибір був очевидним — припинити ці відносини. Це було добре обдумане і найкраще рішення для мене.

Ще до вагітності у мене були проблеми зі здоров’ям, тому я боялася ускладнень від аборту. До того ж я завжди хотіла дитину й знала, що бути мамою-одиначкою — це не найстрашніше в житті. Мене це не лякало. Мої батьки повністю підтримали мій вибір. Вони не дорікали, не сварилися, а навпаки, допомагали, чим могли, і продовжують допомагати досі. Я нескінченно вдячна їм за це. Десь у глибині душі розуміла, що знайти кохання, коли ти вже мама, може бути складніше. Багато чоловіків бояться стосунків із жінками, у яких є діти. Але мені це було байдуже. Я хотіла дитину і була переконана у своєму виборі.

Моя донечка стала для мене сенсом життя. Вона найкраща у світі, і я навіть не уявляю, як би складалося моє життя без неї. Хоча інколи я ходила на побачення, серйозних стосунків у мене так і не було.

Зараз донька навчається у четвертому класі. Нещодавно я дізналася те, що перевернуло мій спокій з ніг на голову: одна з її однокласниць виявилася дочкою того самого чоловіка, який є біологічним батьком моєї дитини. Я була вражена, коли дізналася про це. А зустріч із ним стала зовсім несподіваною. Ми перетнулися в шкільному коридорі й обоє зробили вигляд, ніби не впізнали один одного. Іронія долі — їхні дочки сидять за однією партою. У мене було відчуття, ніби світ затаїв для мене цей сюрприз.

Я давно намагалася забути його і всі пов’язані з ним моменти. Мене мучить сором за ті помилки, які я зробила у минулому. Я навіть уявити собі не могла, що наші шляхи знову перетнуться. Мене турбує лише одне — донька дуже схожа на свого біологічного батька. Ця схожість може привернути увагу. Я дуже боюся, що вони зможуть це помітити, а ще більше боюся того, що правда спливе назовні.

Що мені робити? Переводити доньку до іншої школи? Але це означатиме, що я вирву її зі знайомого середовища — класу, де вона знайшла друзів, і вчителів, до яких вона вже звикла. Це не найкращий вихід. Напевно, мені доведеться розповісти їй усю правду. Однак я навіть думати не хочу про цю розмову. Чому все так складно? Я була впевнена, що вже залишила цю історію у минулому, але він знову з’явився в моєму житті. Я не знаходжу собі місця, не можу нормально спати. У голові постійно одна думка: як діяти далі?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 − один =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя2 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя3 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя4 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя4 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя5 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя5 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя6 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...