З життя
Ніколи не пізно почати знову
**Щоденниковий запис**
— Мамо, ти зовсім з глузду з’їхала?
Слова доньки вдарили Людмилу, ніби під дихання влучили. Боляче. Вона мовчки продовжувала чистити картоплю.
— На нас уже пальцями показують! Мати заподіялася, та ще й з чоловіком! Жінка! Хазяйка домівки! Ти зовсім сорому не маєш?
Сльоза скотилася по її щоці, потім другая, а далі вже й не спинити – сльози лилися рікою. Та донька не вгамувалася.
Чоловік Людмили, Борис, сидів на стільці, понуро опустивши плечі й випнувши губу.
— У нас батько хворий, тобі що? Йому догляд потрібен! — Борис схлипнув. — Невже так роблять? Мамо? Він же тобі молодість віддав, дитину разом виростили, а тепер що? Як захворів, так ти й хвостом крутити? Ні, кохана, так не годиться…
— А як годиться? — спитала Людмила.
— Що? Ти що, кепкуєш? Подивись на батька… вона жартує.
— Я тобі, Катрусю, ніби й не мати, а ворог заклятий… От як за батька схопилася!
— Мамо! Що ти видумуєш? Що за сльози-спектаклі? Ні, моїх сил більше немає… зараз подзвоню бабусі, нехай вона з тобою розбирається! Ганьба та й годі!
— Знаєш, — звертається Катерина до батька, — я йду з університету, а вони… гуляють під ручку. Він їй віршики читає, мабуть, сам складає, так, мамо? Про коханьця, певно?
— Зла ти, Катю, зла й дурна. Молода ще…
— Нічого, не кайся! Все, дзвоню бабусям, нехай приходять і з тобою розбираються.
Людмила мовчки розпрямилася, погладила зморшки на хатній сукні, зітряла невидиму пилинку. Встала.
— Гаразд, дорогі мої, я піду.
— Куди, Людо?
— Піду від тебе, Борисе…
— Як це підеш? А я? Я як?
Донька в цей момент люто блимала очима в матір, щось емоційно викрикуючи в телефон.
— Катю, Катю! — застогнав Борис, ніби по небіжчику.
— Що? Що, тату? Спина? Де болить?
— Ой, ой… Катю… вона… мати… пішла сказала.
— Як це пішла? Куди? Мамо! На старість…
Людмила усміхнулася. Акуратно складала речі у валізу. Вона вже збиралася піти раніше, але Борис захворів — хребет знову дав про себе знати, бідолаха стогнав, скиглив…
— Людо… у мене, мабуть, грижа…
— На МРТ не показало.
— Та що вони там знають, ці лікарі… Вони ж спеціально спочатку не кажуть.
— Так? Навіщо?
— Ну… щоб потім більше грошей витягнути. У нас на роботі у Степанича так само… лікували-лікували, а потім — грижа!.. Та ще й жахлива…
Тоді вона не пішла. Не змогла кинути бідолагу. А тепер…
— Скільки вже того життя, Людо? — чує вона голос подруги Олге— Ніколи не пізно розпочати наново, — прошепотіла Людмила, закриваючи щоденник і усміхаючись до весняного сонця за вікном.
The Other Mother-in-Law…
**Diary Entry** When I stepped into the flat, the first thing I saw were my mother-in-laws shoes right in the...
My Mother-in-Law… Again: A Story of Family Tensions and Second Chances
**The Second Mother-in-Law** When Emily stepped into the flat, she immediately spotted her mother-in-laws shoes right in the middle of...
Galina Peterson Reached for the Envelope So Forcefully That Everyone Gasped—Spoons Clattered on Plates. Her Glossy Red Nails Nearly Sliced Through the Paper. But the Notary Firmly Placed a Hand on Hers.
Margaret Peterson lunged for the envelope so abruptly that everyone startled, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...
Get Out of Here, You Ugly Old Man!” They Shouted, Chasing Him from the Hotel. Only Later Did They Discover Who He Truly Was—But It Was Too Late.
“Get out of here, you filthy old man!” they shouted as they shoved him out of the hotel. Only later...
Darling, could you pick me up from work? – She called her husband, hoping to avoid a tiring forty-minute journey on public transport after a long day.
**Diary Entry** *15th May 2023* Love, can you pick me up from work? Emily called her husband, hoping to skip...
Listen, Mum,” Victor said softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about whether to tell you this.
“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been meaning to talk to you about...
Get Out of Here, You Ugly Old Man!” They Yelled, Chasing Him from the Hotel. Only Later Did They Discover Who He Really Was—But It Was Too Late.
“Get out of here, you filthy old man!” they shouted after him as they threw him out of the hotel....
You Can Think Whatever You Like About Me, but You’ll Never Prove a Thing” — Mother-in-Law Threatens, Forcing Her Daughter-in-Law into an Impossible Dilemma
“Think what you like about me, but youll never prove a thing,” the mother-in-law hissed, cornering her daughter-in-law with a...