Ірина Миколаївна, красива, доглянута жінка років п’ятдесяти, йшла базаром, вибираючи вирізку. Слідом за нею, наче пришита, пленталась зовсім незнайома дівчина. Вона, на відміну від Ірини Миколаївни,...
Висадив коханку з машини, Бучко ніжно попрощався з нею і поїхав додому… Біля під’їзду трохи постояв, обмірковуючи, що саме скаже дружині. Піднявся сходами та відчинив двері....
Є час для смутку і є для радості… Вона впевнено керувала автомобілем, об’їжджаючи великі калюжі, прямуючи в рідне село до батьківського дому. Відпочинок тут вирішила провести...
Час для суму і час для радості… Вона впевнено вела автомобіль, об’їжджаючи великі калюжі, прямуючи до рідного села, до батьківської хати. Відпустку тут вирішила проводити ще...
Умирала мама довго, важко і некрасиво… Лише очі… Чим ближче підходила неминучість, тим чорнішими вони ставали. Напередодні були вони оксамитово-непрозорими, невимовно розумними і всевидючими… Чи, можливо,...
Умирала мати довго, тяжко і непривабливо… Тільки очі… Чим ближче ставало неминуче, тим чорнішими вони були. В самий переддень… вони були оксамитовими, непрозорими, невимовно мудрими і...
Висадив коханку з машини, Бучин ніжно попрощався з нею і поїхав додому. Біля під’їзду він на мить зупинився, обдумуючи, що скаже дружині. Піднявся сходами і відчинив...
Вмирала мама довго, важко і невесело… Тільки очі… Чим ближче ставало неминуче, тим чорнішими вони були. У самий переддень… були вони оксамитово-непрозорими, невимовно розумними та всевидючими…...
Є час для смутку і є для радості… Вона впевнено керувала автомобілем, об’їжджаючи великі калюжі, прямуючи в рідне село до батьківського дому. Відпочинок тут вирішила провести...
Є час для смутку, а є для радості… Автомобіль вона вела впевнено, об’їжджала великі калюжі та рушала в рідне село, до батьківського дому. Відпустку вирішила провести...