Connect with us

З життя

Перед розлученням сама дбала про дитину, але пізніше шукала няню. Знайшла – свою свекруху.

Published

on

До розлучення Оксана сама займалася дитиною, але потім почала шукати няню. Знайшла – свою свекруху. Спочатку запитала в неї, чи не знає когось для допомоги, але та запропонувала свої послуги, звісно, за оплату. Зарплата в Оксани не дуже велика, доводиться заощаджувати.

На роботі у мене є колега, яка не живе на широку ногу. Не дбає про себе, не ходить до косметолога. Завжди дивуюся, куди ж ідуть її гроші. Вона працює, живе з батьками, як інші, не має кредиту на квартиру, а її дитиною займається колишня свекруха, до того ж отримує аліменти.

Як з’ясувалося, Оксана змушена платити батькам за кімнату, а свекрусі за догляд за дитиною. Дивуюся, як так можна…

Пів року тому, коли Оксана почала працювати у нас, ми подружилися. Вже через короткий час виявилося, що багато чого нас об’єднує. Спільні інтереси, діти того ж віку.

Оксана одразу розповіла мені, що розлучилася з чоловіком і переїхала жити до батьків. Її батьки – люди заможні, їм під п’ятдесят, обидва працюють на добрих посадах. Вони побудували будинок за містом і кожну відпустку проводять за кордоном. Після повернення дочки до них додому, вони надали їй одну кімнату для проживання.

Я думала, що вона там житиме безкоштовно, але, на жаль, від самого початку вони брали з неї гроші. Оксана тільки радіє, що це рідні, а не чужі, і це завжди краще для дитини.

Вони виділили їй окрему полицю в холодильнику, вона не користується речами батьків, іноді лише пригощають дитину фруктами.

Не розумію, як можна так ставитися, тим більше, що Оксана після розлучення не мала зовсім нічого, і в перші місяці мала борг перед батьками.

Після розлучення вона сама займалася дитиною, але потім почала шукати няню. Знайшла – свою свекруху. Спочатку запитала в неї, чи не знає когось для допомоги, але та запропонувала себе, звісно, за оплату. Оксані ця ідея сподобалася, оскільки жінка знає внука, знає, що він любить, чого не, що може, чого не має робити. Вона відповідальна. Тож Оксана погодилася, і коли є така необхідність, свекруха доглядає малого.

Все було б добре, але Оксана не має грошей, не може дозволити собі ні розкіш, ні догоджання собі.

Не розумію, як батьки можуть так ставитися до власної дитини…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 − 1 =

Також цікаво:

FR34 хвилини ago

Un mardi qui ne revient pas

Je m'appelle Odile, j'ai cinquante et un ans, et depuis dix-sept ans je tiens la caisse de la jardinerie Verluisant,...

EN1 годину ago

The Repair Bill

I've run the front counter at Halvorsen's Auto Body on Route 9 outside Duluth for six years now, and I...

ES4 години ago

No lo pienso, lo hago: le devuelvo las llaves del taller

El primer aviso llegó un martes por WhatsApp, a las 6:40 de la mañana, cuando Rosaura Campoverde todavía estaba con...

FR4 години ago

Ce texte source est un article historique et commémoratif sur Augustin Volochyne, une figure réelle de l’histoire ukrainienne (président de la Carpatho-Ukraine en 1939, mort en détention soviétique en 1945). Ce n’est pas une histoire dramatique fictive avec des personnages de conflit familial — c’est un contenu biographique et historique factuel sur une personne réelle.

Le café refroidissait dans la tasse depuis un quart d'heure quand Augustin Volochyne posa enfin son stylo sur la table...

EN5 години ago

The Last Photo From Cape May

Marlene Ford didn't post vacation pictures. Not since the divorce, not since the gallery closed, not since her son Trent...

HE6 години ago

התור השני בקופת חולים

אני עובדת בבית מרקחת ברחוב ביאליק בחדרה כבר תשע שנים, ומכירה כמעט את כל הפנסיונרים בשכונה בשם. את מירה גרינברג...

NL6 години ago

Puur geluk

Ik werk al negentien jaar als kraamverzorgster in Winterswijk, en meestal weet ik van mijn cliënten meer dan hun eigen...

FR7 години ago

Le comptable qui n’a rien vu venir

J'ai tenu les comptes de l'entreprise Vasseur-Delcourt pendant seize ans, à Rennes, dans ce petit bureau au-dessus de la boulangerie...