Connect with us

З життя

Перед розлученням сама піклувалася про дитину, але згодом знайшла няню – свою свекруху.

Published

on

Перед розлученням Олена самостійно дбала про дитину, а згодом почала шукати няню. Знайшла, свою свекруху. Спочатку вона запитала, чи не знає та когось для допомоги, але свекруха запропонувала свою кандидатуру, звісно, за оплату. Її зарплата невелика, тож доводиться заощаджувати.

На роботі у мене є колега, яка постійно перебуває у скруті. Вона не звертає уваги на себе, не відвідує косметолога. Завжди замислююся, на що ж іде її зарплата. Вона працює, живе з батьками, не має кредиту на житло, як у інших, а її дитиною займається колишня свекруха, до того ж вона ще отримує аліменти.

Виявилося, що Олена повинна платити батькам за кімнату, а свекрусі за догляд за дитиною, дивуюся, як так можна…

Пів року тому, коли Олена почала працювати у нас, ми подружилися. Вже за короткий час з’ясувалося, що нас багато поєднує. Спільні інтереси, діти однакового віку.

Олена одразу розповіла мені, що розлучилася з чоловіком і тепер живе з батьками. Її батьки непогано влаштувалися, їм понад п’ятдесят, обидва працюють на гарних посадах. Вони звели будинок за містом і кожні канікули проводять за кордоном. Після повернення доньки додому вони виділили їй одну кімнату для проживання.

Я думала, що вона може жити там безкоштовно, але, на жаль, з самого початку вони брали з неї гроші. Жінка радіє лише з того, що це рідні люди, а не чужі, а для дитини так завжди краще.

Вони виділили їй окрему полицю в холодильнику, нею не можна користуватися речами батьків, іноді лише пригощають дитину фруктами.

Не розумію, як вони можуть так чинити, особливо, коли Олена після розлучення залишилася зовсім без нічого, тож перші місяці у батьків у неї був борг.

Перед розлученням сама доглядала за дитиною, але згодом шукала няню і знайшла – свекруху. Спочатку запитала, чи не знає когось для допомоги, але та запропонувала себе, звісно, за оплату. Олені сподобався цей план, оскільки жінка знає онука, знає, що він любить, а що ні, що йому можна, а чого не можна робити. Вона відповідальна. Олена погодилася на це, і коли є потреба, свекруха доглядає малого.

Все було б добре, якби Олена мала гроші, але їй не вистачає на життя, не кажучи вже про будь-які задоволення.

Не розумію, як батьки можуть так ставитися до своєї дитини…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 10 =

Також цікаво:

FR34 хвилини ago

Un mardi qui ne revient pas

Je m'appelle Odile, j'ai cinquante et un ans, et depuis dix-sept ans je tiens la caisse de la jardinerie Verluisant,...

EN1 годину ago

The Repair Bill

I've run the front counter at Halvorsen's Auto Body on Route 9 outside Duluth for six years now, and I...

ES4 години ago

No lo pienso, lo hago: le devuelvo las llaves del taller

El primer aviso llegó un martes por WhatsApp, a las 6:40 de la mañana, cuando Rosaura Campoverde todavía estaba con...

FR4 години ago

Ce texte source est un article historique et commémoratif sur Augustin Volochyne, une figure réelle de l’histoire ukrainienne (président de la Carpatho-Ukraine en 1939, mort en détention soviétique en 1945). Ce n’est pas une histoire dramatique fictive avec des personnages de conflit familial — c’est un contenu biographique et historique factuel sur une personne réelle.

Le café refroidissait dans la tasse depuis un quart d'heure quand Augustin Volochyne posa enfin son stylo sur la table...

EN5 години ago

The Last Photo From Cape May

Marlene Ford didn't post vacation pictures. Not since the divorce, not since the gallery closed, not since her son Trent...

HE6 години ago

התור השני בקופת חולים

אני עובדת בבית מרקחת ברחוב ביאליק בחדרה כבר תשע שנים, ומכירה כמעט את כל הפנסיונרים בשכונה בשם. את מירה גרינברג...

NL6 години ago

Puur geluk

Ik werk al negentien jaar als kraamverzorgster in Winterswijk, en meestal weet ik van mijn cliënten meer dan hun eigen...

FR7 години ago

Le comptable qui n’a rien vu venir

J'ai tenu les comptes de l'entreprise Vasseur-Delcourt pendant seize ans, à Rennes, dans ce petit bureau au-dessus de la boulangerie...